Курсовая работа: Розробка зачіски на основі фольклору народів Африки

Вступ

Волосся – це дар природи, унікальний інструмент самовиявлення людини. У пошуках індивідуального стилю людина протягом життя експериментує зі своєю зовнішністю. За виглядом волосся визначають рівень культури, естетичного розвитку і смаку людини, її соціальний статус.

З рештою волосся – предмет праці перукарів, модельєрів, дизайнерів зачісок, усіх кваліфікованих фахівців, послугами яких багато хто з нас користується.

Вимоги до сучасного майстра перукарської справи дуже високі. Основні з них – глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання і укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок.

Перукар має бути освіченим у питаннях, гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони колористики просторової композиції. Важливим компонентом професійного портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми, знання з етики та психології, історії перукарської справи.

У перукарській справі творчі образи для створення нових зразків зачісок, нових колекцій треба шукати в минулому. Для досягнення, найвищого результату слід спиратися на основні тези, викладені теоретично і перевірені на практиці.

Завдання мого дипломного проекту – виконати зачіску на волоссі будь – якої довжини у стилі «FOLK». Я спробую виконати його, використовуючи всі свої навики та знання перукарського мистецтва

1. Сучасні тренди та колекції стрижок та зачісок 2010-2011

Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгерас, Відал Сосун, Олександр де Ларі, Тоnу Guy, Pivot Point, Альда Копола, Patrick Cameron.

Нагороджений титулом «людина легенда» Відал Сосун. Він справді відомий по всьому світу, навіть поза межами перукарської майстерності.

Patrick Cameron вважається найталановитішим стилістом по виготовленню зачісок з довгого волосся.

На сьогоднішній день перукарі модельєри пропонують лаконічність форм у вікторіанському стилі. Стрижки на основі видовженого квадратного силуету з використанням техніки «слайсінга». Виконуються завивки за допомогою різноманітних накруток створюються оригінальні форми, насичені кольори. Також модними є природні, плавні лінії.

Є нові способи стрижок – це «поінтінг», «слайсінг». Також з’являються нові методи укладки – «брашінг», «бомбашінг», «полішінг».

Сем Макнайт (Лондон) запропонував завитки, які повинні бути блискучими розділеними.

Jean Marc Joubert (Франція) пропонує чотири варіанти ультра сексуальності для вечора: гладке і пряме, витягнуте за допомогою праски волосся або супернакручене, в безпорядку мілке та хвилясте чи викликаючий контраст між прямою та густою чолкою і начесаними пасмами, які підібрані на потилиці.

Щодо українських центрів моделювання зачіски, то до них можна віднести школи Тарасюка та Дюденка. В сучасному світі вони найбільш віддані з усіх інших.

Звертаючи увагу на моду зачісок не можна ігнорувати напрями моди на одяг та аксесуари. Жодна зачіска не може існувати без цього.

Всі технологічні прийоми змінилися завдяки новим технологіям, новим косметичним препаратам, які стали доступними у використанні і легкими у застосуванні.

У зачісці найяскравіше проявляється подих епохи, вона відтворює національні та расові риси, класову приналежність, соціальний стан у суспільстві, а також ознаки статі та віку. Завдяки зачісці можна підкреслити привабливість обличчя і завуалювати деякі недоліки. Певний відбиток накладають на зачіску особисті смаки та індивідуальні погляди її власника. Сукупність цих понять визначає стиль людини.

Стиль – це конкурентна, стійка, складна мода епохи, в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток культури, ставлення зовнішнього світу. Нині розрізняють декілька стилів.

1. Класичний. Характерний стриманістю, відсутністю екстравагантних, гостро модних кольорів і ліній як у макіяжі, так і в одязі та зачісках. Прикраси повинні бути стриманими й вишуканими. Стиль створює враження елегантності, рівноваги, впевненості в собі.

2. Романтичному стилю притаманні легкість, свобода, поривність і пристрасність. У романтичному стилі завжди є щось чисте, непідкупне й з елементами театральності. Головною ознакою цього стилю є гаптування, вишивки, вуалі й хустинки, рюші та оборки, копиці кучерів, водоспади хвиль, що природно спадають не плечі.

3. Спортивний стиль поєднує в собі динамічні кольори, прості форми. Відсутність деталей, надмірного декору забезпечує легкість і зручність руху. Цей стиль дуже функціональний, не потребує великої кількості аксесуарів, але на відміну від класичного його не можна вважати універсальним.

4. Діловий стиль створюється за допомогою простих обрисів, обмеженої кількості деталей, передбачає відсутність надмірного декору. У цьому стилі розкіш недоречна. Усе має створювати враження ділового настрою, відданості роботі, стриманості, коректності, елегантності та пунктуальності.

5. Фольклорний стиль зумовлює географічним розташуванням того чи іншого народу, історичними традиціями та економічними станом країни. Він характеризується народним колоритом.

6. Екзотичний стиль – це стиль свята й карнавалу. Його основні риси: складність форм і ліній, яскравість, еротичність. Дуже тісно пов'язаний з фольклорним і романтичним стилями.

7. Авангардний стиль – стиль майбутнього, стиль пошуку. Він ніколи не зупиняється, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них.

Так, як темою дипломної роботи передбачено розроблення зачіски у стилі «FOLK», а я обрала фольклор народів Африки, спробую донести вам основу африканської зачіски.

Мода постійно змінюється, звертаючись до фольклору народів світу.

Останнім часом африканські народні традиції в зачісках значно впливають не тільки на європейську, а й світову моду. Ще на початку 80-х років XX ст. у зачісках з'явилось «віяння» Африки. Надзвичайно популярною стала хімічна завивка «афро». Дрібні кучері укладали в формі кола. Деякі стилісти називали цю зачіску «Анжела Девіс». Подібна зачіска мала багато модифікацій, тому тривалий час була у моді. Наприкінці 90-х років XX ст. виникла мода на африканські дреди, кіски, збите волосся. Африканське сучасне плетіння волосся стало дуже складним, фантазійно-вигадливим і одночасно привабливо-гарним.

Яка ж основа африканської привабливості? Може це екзотична самобутність або історичні особливості різних народів Африки? Так чи інакше, а з давніх-давен африканські жінки використовували своєрідні матеріали для прикріплення «зачісок-капелюхів» чи «зачісок-шоломів». Для цього використовували глину, жир, кізяки, сечу. Зверху зачіску прикрашали мушлями, пір'ям, камінцями, гілками рослин. Жінки надзвичайно дбайливо ставилися до таких споруд, навіть спали на спеціальних підставах для голови. Щоб у такій зачісці не завелися дрібні комахи, волосся додатково змазували олією і втирали вапно. Різні народи Африки мають свої ідеали краси, але загальні риси у чоловіків зводяться до сміливості, витривалості, спритності. Вони повинні були також уміти гарно співати й танцювати. Африканські жінки врівноважені, привабливі, працьовиті.

І хоча у народів Африки багато спільних рис, у багатьох із них збереглися свої індивідуальні особливості. В Ефіопії жінки коротко стрижуть волосся, прикрашають себе великою кількістю браслетів, намиста, сережками. У жінок племені Сурма була популярною деформація вух і нижньої губи, в які вставляли диск. Його поступово збільшували залежно від віку дівчини. На початку зародження цієї традиції деформація означала каліцтво. Таким чином жінок захищали від зазіхання чоловіків інших племен. Поступово до цього звикли і така «прикраса» стала обов'язковою в племені Сурма. Чоловіки на голеній голові залишали невеликий пучок волосся. Тіло розмальовували татуюванням і фарбуванням, у малюнках переважали риски. Ангельські жінки прикрашають себе екзотичною зачіскою. Над чолом виголюють тім'я та скроні, а з маківки на обидва боки спускають дрібно заплетені кіски. Ангельські красуні прикрашають шию великою кількістю намиста таким чином, що воно нагадує святковий ошийник.

У Намібії жінки віддавали перевагу головним уборам, під якими ховали пишне волосся. Головні убори роблять із кольорової тканини, доповнюють брошками.

Жінки з племен Малі віддають перевагу золотим прикрасам, які кріплять на намисто, головні убори, сережки, браслети.

І якщо в повсякденному житті африканці здебільшого носили сплетене або коротко стрижене волосся, то на свята вони прикрашали себе вигадливо, додаючи до свого образу різні дрібнички, амулети, розмальовки на тілі та татуювання.

Взагалі жіночі зачіски порівняно з чоловічими виглядали не такими вигадливими, але не менш оригінальними. Зустрічалися жіночі зачіски з голеними проділами у вигляді кола або борозенок або все волосся було вистрижене. Жінки заплітали велику кількість кісок, які стирчали в різні боки, неначе промені, плелися по колу, закручувались у джгути, укладались у вигляді великої джгутоподібної петлі тощо. Мистецтво плетіння та закручування волосся унаслідувалося з покоління в покоління. У деяких племенах існували навіть професійні перукарі-лікарі. Вони мили і розчісували волосся великими дерев'яними гребінцями.

У племені «рендилі» жінки носили зачіску, що нагадувала дуже великий гребінь півня. Починалася зачіска на потилиці і закінчувалася над чолом. Цю зачіску жінки носили від дня народження й до зрілості сина.

Африканські жінки намагалися випрямляти своє дуже закручене волосся за допомогою гарячих ножів. Фарбували волосся за допомогою глини, соків рослин.

В африканських племен існувала зачіска вдови. Якщо у родині помирав батько, тоді жінка носила дуже просту зачіску із закрученого в пучок волосся, який покривали тканиною.

Дитячі зачіски були дуже прості: дівчаткам і хлопчикам волосся стригли, залишаючи на тім'ї невеликі пучки, що стирчали. Дівчата та юнаки заплітали дрібні кіски, укладаючи одну до одної дуже щільними рядами. Інколи й чоловіки повністю голили голови.

В Ефіопії у чоловіків можна було побачити зачіски, що нагадували голову павіана, який вважався священною твариною. Волосся збивали у форму шолома і прикрашали. Деякі чоловіки робили від чола до шиї по центру вигадливі валики діаметром до 10 см. їх вкривали курячим послідом та попелом.

У Південній Африці чоловіки розділяли волосся на дві частини, скручували його в джгути, які спрямовували вниз, догори, вліво або вправо.

У Західній Африці чоловіки створювали зачіски протягом декількох місяців, користуючись глиною, тваринним жиром, попелом. Ці «витвори» мистецтва нагадували широкі капелюхи.

Чоловіки племен «туркана» зверху на голові ліпили з глини корж і вставляли в нього пір'я страуса. Вони вважали, якщо на голові не буде цієї споруди, то вітер і сонце виб'ють із неї все, що духи вклали.

Заможні люди носили зачіски з рівно підстриженого волосся, гладенькі, змазані глиною, жиром, прикрашені квітами, стрічками, шнурами, гілками.

Найпопулярнішою африканською зачіскою була така: пасма волосся на маківці ховали під глиняною формою, а те, що залишалося поза формою, стригли.

Воїни племені банту прикрашали одяг великою кількістю дзвоників, на пальці рук і ніг надівали багато кілець. Жінки надівали на шию кільця, кількість яких із часом збільшувалася, на руках і ногах носили браслети у вигляді змій.

Жінки в Бенині носили прикраси з коралів та агата. Це були особливі прикраси, які вручали вожді племені, їх неможливо було губити, бо за це суворо карали.

Крім начіпних прикрас, у народів Африки велике значення мало татуювання. Кожне плем'я мало свої малюнки, узори. Татуюванню надавали великого значення, воно переходило з покоління в покоління. Це були справжні витвори мистецтва. Поступово зміст татуювання втрачався і залишалася тільки традиція розмальовувати тіло. Процедура татуювання була дуже болісною. Майстер брав гостру кістку або мушлю, малював нею узор на шкірі людини, а потім засипав деревним вугіллям, кольоровим порошком.

У Конго дівчата та жінки прикрашали зачіски широкою стрічкою. Волосся приховували від стороннього ока під конусоподібним головним убором, а дома обмежувалися круглим капелюшком, прикрашеним бісером.

Жінка вождя племені носила на голові незвичайне кубло. Це були складені в декілька ярусів широкі смуги тканини, до яких прикріплювали ікла собак, кольорове пір'я.

Взагалі африканські зачіски приваблюють самобутнім мистецтвом плетіння та оформлення.

Макіяж (фр. maquillage «прикрасити себе») – це нанесення на шкіру обличчя різних видів декоративної косметики з метою прикрасити, а також корекції існуючих вад. Став широко застосовуватися у другій половині XX століття. Тоді з'явилися спеціальні розділи в журналах мод, а також в популярних журналах. Сьогодні макіяж став частиною жіночої зовнішності. Це вид сучасної декоративної косметики, який виконується за допомогою різних косметичних засобів. Застосовуючи макіяж, можна не тільки освіжити людину, надати їй здоровий вигляд, але й, враховуючи невеликі індивідуальні недоліки обличчя (мала форма очей, короткі брови, світлі вії, вузькі губи й т.п.), виправити їх за допомогою декоративної косметики.

Макіяж залежить від пори року, часу доби (ранок, день, вечір), а головне – від свого призначення, вимагає повної гармонії зі всім зовнішнім виглядом, з одягом, аксесуарами, біжутерією. Макіяж пов'язаний з модними художніми напрямами, – саме вони задають колірну гаму, форму брів, губ, очей. Сьогодні макіяж підкоряється трьом напрямам в моді: класичному, романтичному і авангардному. Більш спокійні тони і відтінки властиві класичному і романтичному макіяжу, контрастність, химерність і зухвала гамма кольорів – авангардному. За колірною гамою прийнято розділяти макіяж на «теплий» (переважання жовтих, зелених, коричневих і бежевих відтінків) і «холодний» (рожеві, сірі, сині і фіолетові відтінки).

Для моделі я обрала «теплі» відтінки макіяжу тому, що вони найбільш підходять до типу шкіри. Також таких відтінків вимагає тематика диплому.

2. Визначення початкових даних моделі для виконання розробленої

зачіски

зачіска перукарський африканський волосся

Корекція форми обличчя і голови

У першу чергу, зачіска повинна підходити до обличчя. Серед усіх людей, що населяють нашу планету, виділяється 5 типів обличчя овальне, кругле, квадратне, прямокутне і трикутне.

Овальне обличчя ідеальне обличчя. Володарям даного типу особи можна позаздрити, бо овальна форма дозволяє носити зачіски будь-якого виду від самих коротких до дуже довгих. Вибір повинен в даному випадку ґрунтуватися на особливостях волосся, прихильності тому або іншому стилю, віковому та інших критеріях. Коротка стрижка з об'ємним філіруваним чубчиком рівня очей дасть можливість виглядати молодше, зачіска з довгими кучерявими волоссям підкреслить жіночність, а пишна коротка шапочка додасть елегантність і шарм.

Кругле обличчя характеризується широкими вилицями, переходять в підборіддя і лоб. Воно виглядає пласким і досить великим. Приховати ці незначні недоліки можна з допомогою грамотно підібраної і вміло виконаної зачіски.

Володарям круглого обличчя рекомендується наступне:

1. Дотримуватися високих зачісок, тому що вони оптично витягають обличчя, роблячи його овальним, тобто ідеальним.

2. Носити зачіску з пишною косою, чубчиком, яка візуально врівноважує пропорції особи.

3. Відпустити волосся великої довжини, краще, щоб вони при цьому були прямі.

4. Віддати перевагу косим проділах, вони приховують неправильні пропорції особи.

5. Філіруванні пасма укладати на обличчя, підкручуючи їх злегка всередину. Це приховає широкі вилиці і зробить обличчя вужче.

6. Обсяг зачіски перенести на верхню частину голови.

7. Використовувати в зачісці асиметричні елементи, проділи, довжину, завивку і т.д.

Не рекомендується робити прямі проділи (вони збільшують неправильні пропорції особи), зачісувати волосся назад і носити широкі зачіски це ще більше збільшить обличчя. Круглі зачіски, що повторюють форму обличчя, категорично заборонені.

Квадратне обличчя відрізняється широкими чолом і щелепою. Воно теж виглядає досить об'ємним і до того ж декілька кутастим.

Приховати недоліки квадратного обличчя допоможе виконання наступних рекомендацій.

1. Віддайте в зачісці перевагу м'яким і асиметричним лініях, косому проділу.

2. Перенесіть основну масу волосся на одну із сторін, це візуально врівноважить пропорції особи.

3. Відростіть волосся великої довжини і зробіть завивку, кучеряве волосся згладять незграбність особи.

4. Використовуйте в зачісці деталі, що мають різне спрямування, це пом'якшить грубі лінії чола й підборіддя.

5. Обсяг волосся найкраще перенести на потилицю чи бічні ділянки голови.

Не рекомендуються зачіски з довгим прямим чубчиком і гладеньким, зачесаним назад волоссям, це робить обличчя відкритим, виставляючи його недоліки на показ.

Прямокутне обличчя характеризується високим чолом і витягнутої щелепою. Такі пропорції роблять обличчя дуже довгим. Скрасити ці недоліки можна наступним чином.

1. Дотримуйтеся середньої довжини волосся до підборіддя.

2. Віддайте перевагу зачісці з об'ємним густим чубчиком, вона допоможе прикрити лоб.

3. Кінці волосся підкрутіть всередину, це візуально розширить обличчя.

4. Носіть зачіски з прямим проділом, він дозволить згладити недоліки даного типу особи.

5. М'які зачісування і локони виконуйте лише на боках.

6. Саму об'ємну частина зачіски розташуєте на рівні брів.

7. Вуха можна прикрити зовсім або укласти волосся за ними таким чином, щоб підкручені кінчики визирали знизу.

Не рекомендуються високі зачіски з піднятим з чола волоссям і зачіски з прямим волоссям великої довжини. І те й інше лише збільшить недоліки прямокутного особи.

Трикутне обличчя відрізняють широкі вилиці, що збільшують верхню його частину, і вузенький підборіддя, звужуючий його донизу.

Скрасити недоліки обличчя і наблизити його до ідеальної форми можна за допомогою виконання наступних рекомендацій.

1. Дотримуйтеся зачісок з пишним довгим чубчиком, вона візуально зменшить широкі вилиці.

2. Підкрутіть всередину волосся на рівні підборіддя, вони зроблять обличчя більш пропорційним.

3. Виберіть таку зачіску, в якій найширша частина буде розташовуватися на рівні мочок вух.

4. Вуха залиште напіввідкритими.

5. Віддайте перевагу високій зачісці, яка наблизить цей тип до овального.

Не рекомендуються зачіски з короткою чубчиком, так як вона збільшує лоб, посилюючи тим самим контраст між нижньою і верхньою частинами особи, а також зачіски із зачесаним назад волоссям.

Ці поради носять загальний характер, але до них варто прислухатися, так як зачіска здатна підкреслити як гідності особи, так і його недоліки. Уникайте елементів, які роблять неправильні пропорції відкритими, і використовуйте лінії, скрадає їх.

Крім особи при виборі зачіски слід звернути увагу на форму голови, риси обличчя, зріст і фігуру. Адже люди з одним і тим же типом обличчя розрізняються, як правило, кольором очей і волоссям, формою шиї і голови і т.д.

Правильні риси обличчя чи яскраво виражені недоліки зустрічаються не так часто, а от дрібні несуттєві порушення в пропорціях є майже на кожному обличчі. Уміло підібрана і майстерно виконана зачіска в союзі з професійним макіяжем допоможе вирішити ці маленькі проблеми.

Отже:

1. Власникам великого росту слід уникати високих зачісок і довгого розпущеного волосся, вони витягують фігуру в довжину. Гладко зачесане волосся оптично принижує об'єм голови, тому теж не рекомендуються високим.

2. Людям маленького зросту підходять високі зачіски. При цьому вони не повинні бути великого об'єму, інакше голова здаватиметься непропорційною стосовно інших частин тіла.

3. Повним не рекомендуються зачіски з гладко зачесаним назад волоссям, вигляд маленької голови збільшує обсяг тіла.

4. Великим і високим жінкам не рекомендуються високі зачіски, які візуально витягають постать. Довжина волосся повинна бути середньої довжини, приблизно до мочки вуха. Основний об'єм волосся краще перенести на скроневу частину.

5. Маленьким і повним підходять легкі кучері, хвилясті волосся, що йдуть у тім'яну зону. Рекомендуються пучки і вузлики.

6. Малим і худеньким рекомендується «каре» коротке і подовжене. Віддайте перевагу середній довжині волосся. Бажано об'єм волосся перенести на області біля вух і скронь.

7. При короткій шиї рекомендуються зачіски з вимощеними вгору волоссям. Вони допомагають оптично зробити шию довше. При цьому важливо, щоб зачіска мала вертикальні лінії, це теж візуально збільшить довжину шиї. Уникати слід дуже коротких стрижок та зачісок з великим об'ємом на рівні шиї. У цій зоні волосся краще підстригти у формі подовженого мису. Коротку і худорляву довгу шию рекомендується прикривати легкими локонами або спадаючими на шию волоссям.

8. Довгу шию можна візуально зробити коротше з допомогою великих локонів. У цьому випадку ідеальна стрижка «каре» середньої довжини (до підборіддя) з підкрученими всередину кінцями. Наявність чубчика в даному випадку не грає принципової ролі. Не рекомендуються будь-які зачіски, що відкривають довгу шию. Худу довгу шию можна прикрити пишною зачіскою до рівня плечей.

9. Стисла форма голови вимагає зачіски з довжиною волосся до підборіддя. Об'єм при цьому треба розташувати на рівні вух, які краще прикрити. До підборіддя обсяг необхідно зменшити, філірувані кінчики волосся треба зачесати на вилиці. Найважливіше форма зачіски повинна бути овальною з бічних сторін. Можливо скрасити недолік за рахунок виконання зачіски з цікавими деталями на потилиці. Вертикальні лінії при такій формі голови слід уникати.

10. Приплющену форму голови можна візуально поліпшити з допомогою високої зачіски з чубчиком. Саму об'ємну частину чубчика розташуйте на рівні лінії розрізу очей. Вуха можна прикрити волоссям чи цілком залишити відкритими. Небажані зачіски без чубчика. Довге волосся не рекомендуються. Прямих ліній і проборів слід уникати, інакше недолік форми голови лише збільшиться.

11. Профіль з видатним підборіддям вимагає зачіски з більшим об’ємом у верхній частині голови. Це може бути густий чубчик, покладений на лобі у вигляді хвилі. Таким чином верхня частина голови буде врівноважена з видатною нижньою частиною. Волосся бічних зон зачешіть за вуха. Уникайте зачісок з гладко зачесаним назад волоссям.

12. Профіль з утисненим лобом робить обличчя різко непропорційним. Основна частина обличчя контрастує з вдавленням лобу, тому лобову область потрібно візуально збільшити. Цього можна домогтися за допомогою об'ємного чубчика. Довжина волосся не грає в цьому випадку важливу роль, тому вона може бути будь-яка.

13. Прямий профіль ідеальний, тому при його наявності можна носити будь-яку зачіску.

14. Великі відстовбурчені вуха не фарбують обличчя, а навпаки сильно псують, тому їх обов'язково треба закривати волоссям. Можна підібрати зачіску, яка буде врівноважувати їх обсяг. Для цього підійде такий фасон, при якому вуха не будуть виступати за основний контур зачіски. Цілком неприпустимі зачіски з гладко зачесаним назад волоссям, асиметричними лініями. Уникайте зачісок, лінії яких повторюють форму вух.

15. Великі риси обличчя вимагають спокійні зачіски. У ньому не має бути різких переходів, всі елементи повинні плавно переходити одне в одного. Обличчя можна повністю залишити відкритим, зосередивши основні деталі зачіски подалі від нього. Віддайте перевагу зачісці з недовгим напівпрямим чубчиком.

16. Дрібним рисами обличчя чудово підійдуть маленькі завитки. Вони додадуть особі витонченості. Будь-яка деталь зачіски має відповідати рисам обличчя. Тільки тоді зачіска і обличчя будуть гармоніювати один з одним. Залиште трохи відкритими мочки вух, це дасть вам можливість виглядати ефектніше. При правильних пропорціях тіла можна віддати перевагу пишним зачіскам невеликої довжини.

17. Низький лоб можна візуально збільшити з допомогою високого начосу у верхній частині голови чи приховати об'ємної чубчиком середньої довжини. Вуха залиште відкритими. Основні деталі перенесіть на тім'яної ділянку голови. Можливі каблучки і локони, вони зроблять зачіску повітряною. Не рекомендуються зачіски без чубчика і з гладко зачесаним назад волоссям.

18. Високий лоб можна залишити відкритим лише в тому випадку, якщо він прикрашає обличчя (в епоху Ренесансу багато хто навіть збривали волосся на лобі, щоб оптично зробити його більш високим). Коли ж високе чоло швидше псує, ніж прикрашає обличчя, його можна прикрити довгою чубчиком.

Не рекомендуються в цьому випадку лише дуже короткі стрижки та зачіски з рівно обстриженим волоссям на рівні шиї.

19. Широко розставлені очі візуально роблять обличчя більше. Віддайте перевагу зачіскам з косими проділами. Чубчик найкраще укласти на одну сторону.

20. Близько посаджені очі витягають обличчя і роблять його більш вузьким. Скрасити цей недолік вам допоможуть високі зачіски з відкритим чолом.

21. Довгий ніс маленький недолік, який доставляє великі незручності своїм власникам. Його довжину дуже просто візуально зменшити за допомогою правильно підібраною зачіски. У першу чергу уникайте будь-які симетрії, вони лише підкреслять цей недолік. Проділи, чубчика й інші деталі повинні бути неодмінно косими. Віддайте перевагу пишним зачіскам з чубчиком. Кінчики волосся укладіть на обличчя, це відверне увагу від довгого носа. Не рекомендуються зачіски з гладко зачесаним назад волоссям чи велику кількість локонів.

22. Широкий плоский ніс можна візуально зменшити високою зачіскою. Таким чином, великі риси обличчя будуть виглядати більш вузькими і здаватися менше.

23. Кирпатий маленький носик вимагає такої ж відповідності і в зачісці. Для цього внесіть до неї дрібні елементи, наприклад локони і чубчик. Основний об'єм волосся зачешіть назад. Таким чином людина буде більш відкритою, що візуально збільшить його риси. Прекрасно підходять людині подібного типу дуже короткі стрижки. Не рекомендуються зачіски з великими хвилями і дуже об'ємним чубчиком.

24. Маленьке обличчя з високим чолом можна врівноважити з допомогою зачіски з чубчиком. Вуха залиште прикритими наполовину. Уникайте стрижок з відкритим чолом і повністю закритими вухами.

Крім обличчя і постаті, одним з найважливіших критеріїв при виборі правильного фасону зачіски є тип волосся. У силу характерних особливостей кожного з них існує цілий ряд різного роду рекомендацій з приводу того, яка зачіска підходить тому чи іншому типу.

Для отримання позитивних результатів при моделюванні зачіски необхідно керуватись принципами сучасної моди у зачісках і макіяжі, а також ураховувати недоліки та позитивні риси обличчя клієнта.

Перед тим, як почати роботу над зачіскою потрібно визначити початкові дані моделі.

Моя модель має овальне обличчя. Волосся в неї густе, жорстке та ледве хвилясте. Потилиця пласка. Кольоровий тип моделі – зима. Вікова група – молодіжна. Фігура трохи повна.

Тепер я можу приступати до створення зачіски.

3. Розробка технологічної послідовності виконання зачіски

Після того, як було визначено дані моделі можна починати створення зачіски:

1) Миємо волосся моделі;

2) Потім висушуємо феном та щітками;

3) Волосяний покрив голови розділяємо на зони від вуха до вуха через маківку;

4) Тім'яну та скроневі зони розділяємо радіальними проділами та плетемо косички, які підкреслять гарні риси обличчя;

5) Волосся на потилиці легко тупіруємо;

6) Опрацьовуємо волосся щипцями «гофре» та розчісуємо, що візуально придає об'єм маківці

7) Волосся на потилиці збираємо в тугий хвіст, при чому залишаємо не багато волосся на маківці, щоб потім прикрити зайве;

8) Викладаємо волосся в потрібну форму;

9) Волосся, яке залишилося після плетіння косичок накручуємо на тонку шпицю та розчісуємо;

10) Викладаємо волосся в потрібну форму;

11) Фіксуємо лаком зачіску.

Доповнюємо образ макіяжем та одягом.

4. Характеристика та обґрунтування інструментів та обладнання

необхідних для виконання зачіски

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

– для розчісування волосся;

– ріжучі інструменти для стрижки волосся;

– для укладання волосся;

– для завивки волосся.

Інструменти – це знаряддя праці перукаря, які застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Професійний інструмент виготовляється зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструмента, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами га проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації.

Пристосування відіграють допоміжну роль, забезпечуючи якісне виконання перукарем своєї роботи.

№	Група інструментів	Призначення та застосування	Технічні характеристики	Примітка
1	Для розчісування волосся	1) Гребінці. Залежно від призначення гребінці розподіляють на 4 основні групи: - комбіновані (рідкі та часті зубці); - однорідні (зубці рівномірні); - з гострою ручкою (хвостиком); - зі звичайною ручкою. Комбіновані гребінці поєднують на робочій поверхні ділянки густих і рідких зубців. Застосовуються в жіночих і чоловічих залах. В однорідних гребінцях по всій поверхні частота розміщення зубців однакова. Використовуються для розчісування, укладання та стрижки. Гребінцями з гострою ручкою «хвостиком» зручно розподіляти волосся на пасма, ними працюють під час накручування на бігуді, коклюшки. Звичайна ручка гребінця може бути заокруглена або у вигляді «вилочки». Першим гребінцем користуються при фарбуванні волосся, другим – при укладанні. Функціональністю гребінців обумовлені їх нові розробки:	Складаються з обушка та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців. Гребінці бувають: - металеві – алюмінієві, дюралеві; - неметалеві – з пластмаси, капрону, ебоніту, кістки, целулоїду,	При роботі з хімічними препаратами застосовують тільки неметалеві гребінці. Через ушкодження лусок небажано працювати металевим гребінцем з вологим волоссям. Гребінець з гострою ручкою (хвостиком) використовувався при створенні зачіски тому, що ним було дуже зручно ділити на зони волосяний покрив голови. Гребінець з ручкою у вигляді «вилочки» використовувався для зачісування та вичісування волосся.
		- гребінці з гачками для мелірування; - фігурні гребінці для створення рельєфних ліній укладки; - гребінці зі спеціальними насадками «страйпер», гребінці-щіточки для фарбування; - гребінці «арфа» – для кучерявого волосся; - гребінці з «рівнем» для контролю нахилу інструмента відносно поверхні підлоги, для стрижок із платформою «флатопер»
		2) Щітки. За призначенням щітки поділяються на: - пласкі для розчісування волосся та масажу голови; - круглі «брашинг» для укладання волосся феном, формування локонів; - пласкі каркасні «бомбаж» для укладання волосся феном; - щітки-шари для укладання феном довгого волосся.	Щітки можуть бути пласкими, круглими, з пластмасовими, металевими або щетинистими зубцями силікону.	Потрібно дезінфікувати щітки після кожного клієнта, наприкінці робочого дня, мити мильною водою та дезінфікуючим засобом. На ринку перукарського інструменту представлені термощітки, які водночас Іонізують волосся, здійснюючи його оздоровлення. Пласка щітка використовувалась для розчісування волосся після миття. «Бомбаж» та «брашинг» для укладання волосся феном.
2	Ріжучі інструменти для стрижки волосся	1) Ножиці. Прямі ножиці призначені для стрижки, окантування, тушування, філірування волосся, стрижки вусів, борід. Якість стрижки залежить від гостроти ножиць.	Перукарські ножиці бувають прямі (прості) та зубчасті - філірувальні, прапорні. Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергічне покриття. Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі. Ножиці бувають з мікронасічкою, алмазним напиленням або без них. Перші – високоточні і не потребують додаткового заточування, другі - періодично заточують. Ножиці можуть мати полотна завдовжки 4,5-6 см, гостру або тупу форму кінців, обмежувач, упор-підсилювач на кільці для мізинця.
		2) Філірувальні ножиці. Застосовують для проріджування волосся.	Бувають однобічні й двобічні з різною формою та частотою зубців.
		3)Прапорні ножиці. Застосовують для одночасної стрижки й філірування волосся.	Одне полотно ножиць із фігурною насадкою, а друге може бути як у прямих, філірувальних ножиць або з декількома зубцями.	Після стрижки такими ножицями пасма на кінцях мають малюнок, який відповідає формі насадки. Не можна користуватись перукарськими ножицями в побуті. Потрібно зберігати ножиці у футлярі! Стежити за їх чистотою, берегти від ударів, дії вологи, хімікатів, регулярно просушувати, змащувати, заточувати.
		4) Бритви. У перукарнях використовують небезпечні та безпечні бритви. Небезпечні бритви застосовують тільки для стрижки, філірування волосся. Гоління небезпечними бритвами відповідно до санітарно-гігієнічних вимог не здійснюється. Звичайні безпечні бритви з відкритим лезом застосовують для стрижки та підбривання пушкового волосся.	Безпечні бритви мають змінне лезо. Філірувальними безпечними бритвами, філірувальними ножами із зубчатими насадками працюють при стрижці та філіруванні. У комплект до філірувального ножа входять насадки для різних технік стрижки волосся.	Потрібно дезінфікувати бритву після кожного клієнта, щоразу застосовувати індивідуальне лезо.
		5) Електричні машинки. Машинкою виконують первинну обробку волосся перед стрижкою ножицями (зведення волосся нанівець), стрижку «наголо» всієї поверхні голови або її окремих зон. Стрижку машинкою здійснюють по сухому волоссю, рухаючись проти росту волосся від крайової лінії росту. Ножі та насадки до машинок нумеруються відповідно до висоти зрізання волосся: 1/20 – для зняття пушкового волосся, окантування; 1/10 – для окантування; 1 мм – перехідний ніж; 3 мм – для стрижки. Професійні машинки укомплектовані насадками, які дозволяють стригти волосся на довжину до 9,5 мм і навіть до 15 мм.	Бувають трьох видів: вібраційні, роторні, акумуляторні. Машинки працюють від мереж постійного і змінного струму напругою 220В. Вібраційні машинки мають суцільний з ріжучою частиною корпус, електричний вібромотор. За наявності одного незнімного ножа регулювання висоти зрізування волосся проводять за допомогою насадок або спеціальним важелем. Роторні машинки завдяки електричному мотору з черв'ячною передачею працюють без вібрації. Мають чотири види змінних ножів. Акумуляторні машинки працюють як від мережі електропостачання, так і від батарейок, що підвищує їхню практичність.	Перед роботою: -перевіряйте справність машинки, цілість шнурів; -не беріть машинку мокрими руками; -не стрижіть мокре волосся; -вмикайте машинку в мережу, не призначену для побутових електроприладів; -працюйте машинкою безперервно не більше ЗО хвилин; -перед заміною ножів вимкніть машинку з мережі; -кожні 3 місяці забезпечуйте огляд технічного стану машинки спеціалістами.
3	Для укладання волосся	1)Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся: - металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся; – пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьлгою або спеціальною шпилькою; – пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм; – металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині; – для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік. Пропонуються сучасні моделі бігуді без затискачів і резинок – із кулісою, м'які, виготовлені з поролону, гумові бігуді (папільйотки), хвилеподібні перфоровані, спіралеподібні.		Потрібно утримувати бігуді у чистоті, мити мильним розчином, дезінфікувати.
		2) Термощипці. Сучасні моделі електричних щипців мають різну конфігурацію; їх виготовляють у комплекті з різними насадками: щипці із затискачем трикутної форми (ними формують локони з різкими заломами та прямими кінцями); спіральні щипці; щипці з рельєфними пластинами, щипці-випрямлячі з плоскими пластинами.	Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки.	Не можна накручувати щипцями мокре й брудне волосся. Систематично потрібно знімати з поверхні щипців залишки лаку та бруд. Треба берегти щипці від потрапляння волосся всередину.
		3) Термощітки, щітки-щипці. Застосування цих інструментів нового покоління з декількома температурними режимами дозволяє створити локони, хвилі, розгладжувати пасма волосся, надавати йому об'єму.
		4) Фени. Сучасні моделі фенів передбачають лікувальну дію на волосся, наприклад, шляхом використання озонових ламп.	Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді: – гребінця; – щітки; – щипців; – форсунки з повздовжньою щілиною (соплом); – дифузора.	Усі види лагодження електроінструменту повинні виконуватись виробниками або кваліфікованими майстрами.
4	Для завивки волосся	Класичні коклюшки – це рівні гладенькі стержні, звужені посередині, з розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею, від завивки на які утворюється завиток природної форми. Видозмінені коклюшки дозволяють отримати завиток оригінальної форми, яка відрізняється від природної. Сучасні технології передбачають застосування спіральних коклюшок для отримання спіральних завитків, шпилькоподібних – для гофрованих завитків. Для отримання об'ємних завитків з легкою зміною структури волосся використовують м'які бігуді – папільйотки.	Бувають класичної та видозміненої форми, їх виготовляють із дерева, пластмаси, стійкої проти дії хімічних препаратів. Фіксують коклюшки прогумованою тасьмою. Коклюшки виготовляють завдовжки 6-10 см, діаметром посередині 5-15 мм.	Підприємствами – виробниками препаратів для хімічної завивки пропонуються нові методи хімічного процесу із застосуванням спеціальних інструментів – фермерів.

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПЕРУКАРСЬКИХ РОБІТ

До них відносяться:

– пульверизатор для зволожування волосся при стрижці, укладанні, а також для нанесення засобів для укладання;

– мисочки для приготування барвників, засобів для лікування, фіксажу для завивки;

– шейкери для змішування барвників;

– пензлики для розведення і нанесення препаратів та барвників;

– губки, епонжі для нанесення хімічних сумішей, фіксажу;

– затискачі («вусики», «краби», «качечки») металеві, пластмасові для розподілу волосся на зони та пасма при стрижці, укладанні, фарбуванні;

– утеплювальний ковпак для лікування, фарбування волосся;

– мірний стаканчик, мензурка для виготовлення сумішей, дотримання дозування;

– сіточка для волосся для захисту волосся під час сушіння;

– шапочка для мілірування для забезпечення фарбування окремих пасом;

– гумові рукавички для захисту рук від дії хімікатів;

– шпильки для виконання зачіски;

– аплікатор для змішування й нанесення препарату, фарби.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПЕРУКАРЯ

Виробнича травма – це тілесні ушкодження при нещасних випадках, пов'язаних з роботою. Перукар повинен дотримуватись такої техніки безпеки:

- працювати в спеціальному одязі, робоче місце тримати у чистоті і порядку та прибирати його по закінченню роботи;

- електроустаткування, електроапаратура повинні зберігатись у справному стані, бути безпечною у роботі і мати захист при випадковому дотиканні до струмоносних елементів. А при виявленні будь-яких несправностей, роботу з електроінструментами і апаратурою припиняють до усунення їх. Вмикати електроінструмент та апаратуру тільки сухими руками, не допускати до перегрівання

- біля сушуару має бути гумовий килимок і заземлення. Пам'ятати про заборону висушування рушників на сушуарі;

- при використанні ріжучих інструментів треба: зберігати їх у спеціальних футлярах, не передавати ріжучі інструменти у відкритому вигляді, не залишати на робочому столі, не носити у кишенях спецодягу, після кожної роботи дезінфікувати;

У випадку аварії евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться у приміщенні перукарні через евакуаційний вихід. Евакуаційних виходів із перукарні повинно бути не менше двох. Ширина шляхів та дверей не менше 1 м, на шляху не має бути ніяких перешкод. Двері на шляху евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з приміщення.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення. Рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки, перепідготовки працівників.

Висновок

Професія перукаря, на мою думку, передбачає дотримання певних етичних норм при спілкуванні з клієнтами під час виконання професійних обов'язків і дотримання правил культури обслуговування.

Етика й етикет у перукарській справі зобов'язують працівників бути ввічливими й уважними до будь-якого клієнта, готовими надати послуги, максимально використовуючи професійні знання, вміння і навички.

Справжній перукар – особистість, наділена особливими моральними якостями. Для нього важливою є якість обслуговування, тому основний зміст роботи не може зводитися тільки до заробітку. Справжнього перукаря характеризують естетичність, ввічливість, шанобливість, терплячість, здатність до компромісів, позитивне ставлення до клієнта і своїх обов'язків, самоконтроль, дисциплінованість, охайність.

Перукарська справа – це бізнес, де є правило: «Від того, як кожний працівник ставиться до людей, з якими він має справу, залежатиме імідж установи. Думка клієнта або партнера по бізнесу про окремого працівника може стати думкою про фірму взагалі». Починаючи спілкування з новими для себе людьми, спостережливий перукар з добре розвиненою інтуїцією може здогадатися про те, яке враження він справляє на клієнта.

Основне завдання перукарського бізнесу – зробити світ прекраснішим, допомогти клієнтам стати вродливішими, впевненішими. Для залучення клієнтів слід враховувати фактори, які впливають на прийняття клієнтами рішень щодо одержання перукарської послуги. Спеціалісти з маркетингу застосовують різні методи класифікації споживачів за категоріями, досліджують процеси купівлі послуг, вивчають тенденції процесів придбання послуг салонів краси.

Створюючи перукарський салон, необхідно пам'ятати, що досягти його стабільності і прибутковості можна лише на основі знань про потенційного клієнта та задоволення його потреб із урахуванням культурних, психологічних, соціальних та інших особливостей.

Для успішного ведення бізнесу потрібна інформація, яка б спрямовувала зусилля фахівців щодо вірного напряму роботи салону.

Після написання диплому, моє бажання стати перукарем –модельєром збільшилося. Я багато чого відкрила для себе при створення зачіски і зрозуміла, що моя професія є дуже важливою для людей.