Курсовая работа: Проблематика роману Джона Стейнбека "Грона гніву"

Національний університет

Острозька академія

Факультет романо-германських мов

Кафедра англійської мови та літератури

Курсова робота на тему

Проблематика роману Джона Стейнбека «Грона гніву»

Острог, 2010

Зміст

Вступ

1. Теоретичні відомості та причини появи роману Джона Стейнбека «грона гніву»

1.1 Культурно – історична епоха

1.2 Події навколо написання твору; біографічний чинник

1.3 Філософські концепції натуралізму, трансценденталізму , ідеї Томаса Джеферсона, традиції психологізму Ф. Достоєвського

1.4 Теорія жанру

2. Аналіз, стильова специфіка твору

2.1 Фабула, сюжет; відмінності

2.2 Оповідач, манера розповіді, хронотоп, епічна широта твору

2.3 Проблематика твору

2.4 Цілісні структури персонажів

2.5 Позасюжетні елементи, композиція, жанрова характеристика

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Тридцяті роки увійшли до історії США як "червоні тридцяті". За гостротою соціального, політичного та економічного звучання вони не мають аналогії у всій двохсотрічній історії США. І хоча офіційно Велика депресія була подолана в 1933 році, її присутність в літературі виходить за визначені межі. Досвід тих важких років назавжди залишився в американців як імунітет проти самовдоволення, безпечності і душевної байдужості. Він ліг в основу подальшого розвитку національної формули успіху, сприяв зміцненню моральної основи американського бізнесу, надав "друге дихання" школі критичних реалістів.

По суті реалізм був літературним вираженням детермінізму (представляє людину безпорадним пішаком перед лицем економічних і соціальних сил, які вона не в змозі контролювати). Асоційований зі смутним реалістичним описом життя низів, детермінізм виключає релігію з числа рушійних сил в світі і замість цього представляє всесвіт як сліпу машину, безбожну і неконтрольовану.

На новому матеріалі літератори почали ретельно досліджувати американську трагедію, що має глибоке коріння в національній свідомості.

Тема курсової роботи: «Проблематика роману Джона Стейнбека «Грона гніву».

Актуальність теми: «грона гніву» повільно дозрівають і зараз. Адже жодна з вад США , розкритих автором, - ні влада монополій, трестів, ні псевдоетика, яка в розпорядженні бізнесу, ні егоїзм уряду, ні інтелектуальне лицемір’я, ні злоба як побічний ефект капіталістичного суспільства – не знищені, а лише прикриті нетривким сьогоднішнім благополуччям.

Тема є глибоко актуальною для України з точки зору як матеріальних (егоїзмом і бюрократизмом урядових чинів, трагедія міграцій, втрата коренів, краху сім’ї), так і етичних показників (благородства та величі людини, її нездоланного прагнення до кращого життя, теми гуманізму, прославлення життєвого інстинкту, який перемагає жах відчаю та страх смерті).

Об’єкт дослідження: власне роман Джона Стейнбека «Грона гніву».

Предмет дослідження: матеріальна та етична пробематика твору в історичному та біографічному контексті, соціальне звучання в сучасну автору епоху та в перспективі.

Огляд критичних джерел:

1. Стаття Оксани Ничко «Джон Стейнбек: теорія і практика експериментального роману». Концепція: Джон Стейнбек центральне місце відводить спостереженню, виступає фотографом явищ. Далі він експериментує, ставить своїх персонажів в певне середовище й розглядає, вивчає їх. Середовище і спадковість мають великий вплив на душу, натуру, особистість, моральну силу та енергію. Його персонажі вступають в драму, «хроніку відчаю», борються за виживання в аморальному і байдужому світі. Однак Стейнбек випромінює віру в людину, у ньму міцно закоренилася тверда традиція землі. Як натураліст, Стейнбек у своїх романах гротескно описує сцени безжалісності та безсердечності, але деякою мірою він відходить від натуралістичної традиції: його персонажі набувають шляхетних «пом’якшених» благородних якостей.

2. Стаття Фредеріка Карпентера «Мислячі Джоуди» (“The Thinking Joads” by Frederic Carpenter). Концепція: вперше в історії «Грона гніву» зібрали в єдине три напрямки американської думки:

- трансцендентальна наддуша, емерсонівська віра в звичайну людину, її протестантська впевненість в своїх силах (за Р. У. Емерсоном «Природа», 1838);

- уітменівська релігія всезагальної любові, масова демократія (за У.Уітменом "Leaves of Grass");

- реалістична філософія прагматизму, акцент на ефективності дії (С. Льюіс, Т. Драйзера; ідеї Томаса Джеферсона) .

3. Лист Джона Стейнбека своєму літературному агенту Елізабет Отіс [1]. На замовлення нью-йоркськського журналу «Life» Стейнбек пише про роботу сезонників. Відвідує табори працівників, ходить із помешкання в помешкання. Свій гонорар за статтю в «Life» наказує передати в фонд допомоги робітникам Каліфорнії. «Повинен знову відправитися у внутрішні долини, - пише письменник в лютому 1938 року Елізабет Отіс. – Там вмирають голодною смертю 5 тисяч сімей... Влада намагається надати їм допомогу їжею і медикаментами, але фашистські групи банкірів, великих фермерів, власників компаній комунальних послуг саботують всі ці спроби я повинен туди поїхати, повинен чимось допомогти».

4. М. Ландор «Стейнбек і його критики». Концепція:

Стейнбек рано знайшов свою тему - "маленька людина", небагатий фермер і батрак, бродяга і люмпен; суперечність між мрією в щастя і жорстокою реальністю, в якій немає місця ні щастю, ні мрії («американська трагедія», тема-контраст прекрасної мрії і потворної дійсності).

По-іншому зображена "маленької людини" в "Грона гніву". Власне, так вже не назвеш Тома Джоуда, його матір, Джима Кейсі: відчувають себе не приреченими одинаками, а, навпаки, частинкою великого, невмирущого народу (перехід від «я» до «ми»). "Грона гніву" були написані в роки, коли Стейнбек вірив в революційну перебудову суспільства. Пізніше він відвернувся від сил, що борються за це перевлаштування. І його герой знову став в повному розумінні цього слова "маленькою людиною".

5. М. Мендельсон «О Джоне Стейнбеке и двух его повестях».

Буржуазні відносини, що склалися в США в 30-их роках 20ст. - деспотично вимогливі, такі, що здавалися вічними, незборимими, - не викликали бажання жити за їхніми законами. Саме тому Стейнбек виявляв зневагу до буржуазної респектабельності; з властивою йому любов'ю до людей (особливо близьких до землі) він тягнувся до всього несхожого на пануючий устрій, до всього, що певною мірою заперечувало жорстоку практику капіталізму. Йому імпонувало життя на таких фермах, де ще якоюсь мірою збереглися старі звичаї, де все робилося руками самого фермера, де співчували голодному, де в землі бачили годувальницю, а не джерело багатства і засіб поневолення інших людей.

Мета: широкопланове дослідження культури, історії, політики, філософських тенденцій, літературної доби США першої половини 20ст. через призму «Грона гніву».

Завдання:

- ознайомитися з подіями 20-40-их рр. 20ст (Велика депресія 1929 – 1935), засуха (1937), банкрутства, розорення, міграція, боротьба з класовою нерівністю;

- філософськими концепціями натуралізму (Д. Дос Пасос, С. Льюіс, Т. Драйзера) , трансценденталізму (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, У. Уітмен, Н. Гортон), ідеями Томаса Джеферсона;

- виробити навички аналізу, узагальнення та систематизування епічного твору; критичного користування літературою, зіставлення висловлювань різних вчених.

Методи дослідження:

- культурно-історичний (дослідження суспільно-історичних умов написання твору, вивчення історико-літературного контексту, оцінка твору з погляду сучасності; вивчення історії написання та публікації);

- біографічний (розгляд біографії письменника як важливого джерела творчості, через вивчення обставин його життя глибше дослідити процес зародження й визрівання творчих задумів, увагу до соціально-історичних тем, ідей).

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, бібліографія.

Перший розділ – характеристика культурно-істориної епохи, філософських концепцій, стилю, проблеми автора, теорії жанру, літературознавчих методів аналізу (5 підрозділів).

Другий розділ – власне аналіз роману «Грона гніву»: сюжет, фабула, оповідач, манера розповіді, хронотоп, епічна широта твору, проблематика, цілісні структури персонажів, позасюжетні елементи , інородові вставки, композиція, жанрові характеристики (5 підрозділів).

Список використаних джерел нараховує 27 пунктів.

1. Теоретичні відомості та причини появи роману Джона Стейнбека «грона гніву»

1.1 Культурно – історична епоха

Загострення соціально-економічної ситуації в США наприкінці 30-их років 20 ст.; Велика депресія 1929 – 1935 років; засуха, розорення тисяч фермерів, банкрутства, міграції. Часи так званого «червоного десятиліття», боротьби з класовою нерівністю.

В 1933–1935 роках стихійні лиха (засуха, пилові бурі, вивітрювання, неврожай) захопили штати Колорадо, Канзас, Нью-Мехико, Техас, Оклахому, Дакоту, Мічиган. Під час «чорних пилових бурь» день буквально перетворювався в ніч. В штаті Оклахома три тижні вуличні ліхтарі горіли цілодобово, але ні вдень ні вночі нічого не можна було розгледіти на відстані далі 1-ого метра. Температура повітря не опускалась при цьому нижче 40 градусів за Цельсієм [17, 25].

Не менш згубною була і дія сил економічної стихії. Як би це не звучало дивно, але в державному масштабі «чорні пилові бурі» сприймалися як благоприйнятний фактор.

«З точки зору національних інтересів, пояснював замісник міністра сільського господарства Тагуел, - посуха стала іронічним благословінням, бо ж вона допомогла скоротити серйозне перевиробництво зерна пшениці…» [1, 104]. Формально уряд Рузвельта оголосив райони «чорних пилових бурь» районами, постраждалими від цього лиха, але фактично ніякої допомоги дрібним землевласникам надано не було. Прийнятий в травні 1935 року «Закон про регулювання сільськогосподарського виробництва» ще більше загострив тяжке положення дрібних землевласників. Відповідно до закону великі фермери скорочували посіви, а разом з тим і сільськогосподарських робітників. Сотні тисяч сімей покидали свої місця та рухалися на стареньких автівках на захід, в «благодатну» Каліфорнію.

Багато сіл, також невеликі міста перетворювалися в зону пустелі. В графстві Хол штату Техас, наприклад, населення за одне літо зменшилося з 40 тисяч до однієї тисячі [1, 104-105].

Таким чином, наприкінці 30-их років виникла величезна хвиля переселенців, мігруючих сільськогосподарських робітників, шукаючих пристанку та заробітку в долинах Каліфорнії. Події та соціальний зміст цього американського «великого переселення народів» і була покликана відобразити нова книга Стейнбека, написана на основі власних вражень письменника, який подолав шлях переселенців з Оклахоми в Каліфорнію, ночуючи разом з ними на випадкових придорожніх стоянках, працюючи пліч-о-пліч на апельсинових та бавовняних плантаціях.

1.2 Події навколо написання твору; біографічний чинник

Виїхавши на машині із Нью-Йорку, Стейнбеки відправилися в Чикаго, де вони провели кілька днів в будинку дядька Джона – Джо Гамільтона. Звідси їхній шлях лежав на південь, в штат Оклахома, із якого в Каліфорнію приїжджало багато сезонних працівників. Поїздка по району пилових бурь дала новий імпульс бажанню Стейнбек присвятити свою нову книгу справам і думам сезонних робітників. Також вагому роль відіграла його нещодавна поїздка до Радянського союзу. В той час в СРСР відбувалася передача земель в довічне користування колгоспів [1, 19].

Ще в 1919 р. в Канзасі почала виходити комуністична газета “Уоркерс Уорлд”, засновано дві невеликі комуністичні партії.

Нью-Йоркський журнал «Life» просить Стейнбека написати про роботу сезонників. Це додатковий матеріал для роману. Він відвідує табори сезонних робітників, ходить із помешкання в помешкання та дивується людській винахідливості. Свій гонорар за статтю в «Life» наказує передати в фонд допомоги працівникам Каліфорнії. Але проходять місяць за місяцем, та ні фотознімки, зроблені в таборах, ні стаття не появляються.

Навпаки, проти Стейнбека розгорнули газетну кампанію, звинувачували в підтасуваннях та ангажованості. Католицька церква піддала книгу анафемі, в багатьох містах твір заборонено поширювати, в деяких його піддано спалюванню [18, 100-102].

Конгресмен від штату Оклахома Ліл Борсмен критикував «Грона гніву» з трибуни Конгресу, називаючи «темним диявольським творінням збоченного спустошеного розуму». Асоціація фермерів Каліфорнії намагалася притягнути Стейнбека до суду, але вся фактична сторона роману була строго документованою, матеріали передані автором в прокуратуру штату [18, 101].

На захист Стейнбека стала Елеонора Рузвельт, дружина президента Рузвельта. Книга їй сподобалася, про що вона і заявила публічно. А в 1939 році сенатський комітет з питань освіти та праці почав слухання про положення сезонних робітників в Каліфорнії. Урядове засідання – як реакція на роман.

Відомий режисер Джон Форд створив за мотивами книги фільм, який став одним з кінематографічних шедеврів.

Роман було негайно перекладено кількома мовами. Рецензенти одностайно відзначали видатні художні якості твору. Московський журнал «Інтернаціональна література» опублікував спеціальну добірку відгуків під гаслом «Чому нам подобаються «Грона гніву?» Проте роки, пройшовші після публікації «Грона гніву» нічого не змінили. В жовтні 1982 року кореспондент вашингтонського журналу «Перейд» писав: «Формально з рабством в нашій країні покінчено 117 років тому. Тим не менше, умови життя блукаючих тружеників мало чим відрізняються від рабства» [20].

Власні враження письменника, який подолав шлях переселенців з Оклахоми в Каліфорнію, нещодавна поїздка до Радянського союзу, відвідини таборів сезонних робітників дали поштовх до відтворення реальності в романі, який мав чималий резонанс як в США, так і далеко за межами країни.

1.3 Філософські концепції натуралізму, трансценденталізму , ідеї Томаса Джеферсона, традиції психологізму Ф. Достоєвського

На думку американських критиків, в романі «Грона гніву» знайшли відображення основні американські філософські течії 20століття:

1) трансцендентальна наддуша, емерсонівська віра в звичайну людину, її протестантська впевненість в своїх силах (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, Г. Мелвіл, Н. Гортон);

2) уітменівська релігія всезагальної любові та його масова демократія (У.Уітмен);

3) реалістична філософія прагматизму, наголос на ефективності дії (С. Льюіс, Т. Драйзер; ідеї Томаса Джеферсона) [21].

У книзі «Природа» Ральф Емерсон сформулював філософію трансценденталізму:

- стійкий і принциповий оптимізм (у всесвіті панують закони загальної гармонії, які не допускають хаосу ні в природі, ні в людській душі);

- елементи східних вчень, особливо в Стародавній Індії (реінкарнація);

- реальність соціально-економічного і духовного розвитку нації викликає у трансценденталістів розчарування і протест (існуюча система—система війни, конкуренції і несправедливих переваг);

- порятунок суспільства від розкладання і занепаду більшість трансценденталістів пов'язують з соціальною доктриною «ферми» - поверненням до природи, землеробською працею, свідомим обмеженням потреб.

- етична доктрина «довіри до себе» (звеличує творчий потенціал кожної людини, наділеної відвагою пізнання і самостійністю думки) [5, 7].

У 1855 році Уолт Уітмен видає збірку "Leaves of Grass" ("Листя трави"). Поема, що відкривє книгу - «Пісня про себе» («Song of Myself»). Автор представлявся як «Уолт Уїтмен, космос, син Манхеттена». Поема починається словами «Я прославляю себе», до яких пізніше поет додав «і оспівую себе». Головна тема – сенс людського буття – вбирає в себе мотиви божественності людського «я», нерозривного зв'язку душі і тіла, еволюції форм життя, рівності всіх живих істот і вічних мандрів душі в процесі народження, смерті і нового народження ( вищезазначена ідея реінкарнації) [6, 25].

Стівен Крейн, Джек Лондон, Френк Норіс, Теодор Драйзер – натуралісти, які використовували реалістичний метод, щоб співвіднести особу з суспільством; викривали соціальні проблеми, будучи під впливом дарвіновської теорії і спорідненої їй філософської доктрини детермінізму, що представляє людину безпорадною перед лицем економічних і соціальних сил.

Розквіт припав на період урбанізації американського суспільства і усвідомлення ним важливості великих економічних і соціальних сил.

«Американська трагедія» Теодора Драйзера (1925) , як і "Мартін Іден" Лондона, досліджує небезпеки, що приховані в американській мрії. У романі детально описується життя Клайда Гріфітса, слабовільного хлопця з нікчемно малою самосвідомістю.

Драйзер демонструє в "Американській трагедії" нищівний авторитет. З точних подробиць зростає непереборне відчуття трагічної неминучості. У романі дається убивча картина міфу про американський успіх, який пішов прахом. Це універсальна розповідь про стреси урбанізації, модернізації і відчуження. "Американська трагедія" роздумує про незадоволеність, заздрість і відчай, які охоплюють багатьох бідних тружеників в американському товаристві конкуренції і гонитви за успіхом [2, 16]

Джеферсон Томас (1743-1826), американський просвітитель, ідеолог демократичного напряму в період війни за незалежність в Пн. Америці (1775-1783); автор проекту Декларації незалежності США, 3-ій президент США (1801-1809). Забезпечив дотримання демократичних принципів; навів відносний лад в спекулятивній сфері.

Соціальне кредо - забезпечити нормальні умови для процвітання фермерів, свого улюбленого суспільного класу. Фермерів він завжди протиставляв буржуа; вважав, що союз дрібних власників, що годуються і годують країну власною працею, є щось класичне та ідеальне. Йому хотілося воскресити ідеал архаїчної Греції доколонізаційного періоду, коли власник земельної ділянки був синонімічний громадянинові, і навпаки [17].

Стейнбек наслідує традиції психологізму Ф. Достоєвського. Автор показує як відчайдушна свідомість закономірно перетворюється в хвору, як буржуазний світ, лишаючи людину надії, неминуче лишає її духовного здоров’я. Стейнбек показує той важковловимий момент, коли душевна рівновага, душевне здоров’я дає ледь помітну тріщину і зароджується хвороба. Герої, просторово-часова організація дії, пейзаж, опис погоди викладені в психологічній атмосфері [16].

1.4 Теорія жанру

Звертаючись до жанру твору, стає зрозуміло, що «Грона гніву» - це роман.

Роман – це універсальний жанр, який здатний відтворити найширше коло життєвих явищ, порушувати кардинальні проблеми духовного, морально-етичного, екзистенційного, соціального, суспільного, метафізичного планів, створювати цілісні картини життя, сповнені складних перипетій і суперечностей, глибоко й всебічно досліджувати людські характери в їх становленні й розвитку, в найрізноманітніших зв’язках зі світом [2, 44] Його своєрідність визначається особливим, підкреслено специфічним змістовим аспектом. Роман, за влучним спостереженням М.Бахтіна, має справу лише з «неготовою, невизрілою, що перебуває у становленні, дійсністю, з її постійною переоцінкою і переосмисленням». Орієнтація на широке охоплення дійсності та поглиблене дослідження людських характерів зумовлюють необхідність розгалуженого сюжету, ускладненої композиції, оригінального моделювання просторово-часових параметрів [15, 27].

Роман не має твердо усталеного канону. Порівняно з іншими епічними жанрами це найбільш «вільна» форма, нескута внутрішніми нормативами, форма, яка дозволяє широкий спектр пошуків у доборі та розміщенні художньо осмислюваного матеріалу й у виборі оповідача, засобів втілення авторського задуму.

Роман 20 століття — це різноманітні типи й різновиди роману, при формуванні яких виразно спостерігається змішування жанрів. Єдиної класифікації різновидів роману немає. Різняться вони літературними епохами, періодами, течіями, стилями і теоретичними засадами (просвітницький, сентиментальний, екзистенціалістичний ін); змістом (соціальний, історичний, філософський, біографічний ін). За часом розгортання сюжету — історичний (зображуються минулі події), сучасний (зображуються теперішні події), роман про майбутнє (зображуються передбачені автором події). За тематикою чи зображуваним середовищем — урбаністичний роман, мариністичний роман [2, 15].

«Грона гніву» - соціальний роман 20ст.; твір, де органічно поєдналися публіцистичний та художній пласти. Це суміш соціально-історичного есе, документальних свідчень та закінчених новел, автобіографізму [див. 2.5 ].

2. Аналіз, стильова специфіка твору

2.1 Фабула, сюжет; відмінності

Фабула твору, тобто наскрізна пряма дія, – хроніка переселення сімейства Джоудів з штату Оклахома в штат Каліфорнія, подорож федеральним шосе 66 (домінантний художній простір). Це хроніка, яка обмежена як в часі, так і в місці дії. Проста за своєю формою, її герої втілюють в себе типові явища епохи.

Сюжет «Грона гніву»: засуха, чорні пилові бурі, неврожай (пролог). Том Джоуд повертається з в’язниці; знайомство з Джимом Кейсі (в минулому – проповідник). На старому «Гудзоні» 12 людей прямують федеральним шосе до Каліфорнії (зав’язка). Не витримавши дорожніх поневірянь, помирає дід, за ним помирає баба. На берегах річки залишається старший син Ной. Джоуди добираються до Каліфорнії, зупиняються в таборі «Гуверніль». Роботи немає, умови нестерпні. Боягузливо покидає свою дружину Конні. Потрапляють до державного табору Уідпеч, оточені добрими людьми і хорошими умовами, але роботи не знаходять. Вирушають далі, збирають персики. Умови погані, платять мало, людей все більшає. Екс-проповідника вбивають. Том мститься – теж вбиває. Живуть в вагонах, збирають бавовну (розвиток подій). Починається сезон дощів. Роза Сароні народжує мертву дитину. Джоуди рятуються від затоплення в сараї. Роза Сароні рятує чоловіка від голодної смерті – кормить власним грудним молоком (кульмінація).

Прослідковується відмінність між фабулою та сюжетом. «Грона гніву» - це не просто хроніка переселення сімейства Джоудів, - це пророчий роман; попередження про загрозу наддержавного матеріалізму, державного імперіалізму, економічної та екологічної катастрофи, інтелектуального лицемір’я, жадібності.

Стейнбек звертається до ретроспективи – трагедія трьох поколінь фермерів Джоудів: засновників ферми, американських піонерів, що захопили землю в індіанців; їхніх дітей, зігнаних з насиджених місць неврожаєм, банками і трестами; їхніх онуків, що перетворилися в найманих робітників. Розірваність оповіді (наявність загальних глав напівпубліцистичного характеру, глав-інтерлюдій ) дає автору трибуну для відкритого вираження думок і почуттів, для чіткого відтворення оригінальних ідей.

Відмінність між наскрізною прямою дією з однієї сторони, та ретроспективою і перспективою з іншої, дає змогу дивитися на «Грона гніву» як на твір з глибоким філософським, етичним та культурний підґрунтям.

2.2 Оповідач, манера розповіді, хронотоп, епічна широта твору

Розповідь ведеться від імені 3 особи. Оповідач – сам Джон Стейнбек, тридцятивосьмилітній. Простежується спостережливість і проникливість оповідача, художня наочність описів, точність діалогів, живописність багатьох сцен, глибоке розуміння психології та почуттів героїв.

Так глава про каліфорнійські фрукти подана наче від спеціаліста – фермера чи агронома - знання точних технологічних процесів, опис всіх багатств садів Каліфорнії, складність обробки плодів, глибоке знання істинної ціни того, що знищують, палять, руйнують. Автор детально малює картину збору бавовни, соління свинини: «Мати натирала кожний шматок свинини крупною сіллю і складала в бочок, слідкуючи за тим, щоб шматки не доторкалися один до одного») [4] Такого роду «професіоналізми» в зображені найрізноманітніших явищ надають особливу повноту і переконливість книзі.

Автор досконало обізнаний з американським побутом, фермерським життям, заробітками, адже на власному досвіді все було пережито (посудомийник, продавець, різнороб на фермі, вантажник на цукровому заводі, матрос на вантажному кораблі, різнороб на будівлі, лісник, журналіст… ) [22, 23].

Розповідь є доступною та зрозумілою в плані стилю, розрахована на звичайного читача. В романі відсутні замислуваті колізії, складні сюжетні ходи, загадкові фігури. Відсутній повчальний авторський тон, звернення до читачів «зверху», немає пози всезнаючого письменника.

Точний опис побутових деталей межує з символікою та алегоріями («банк», «компанія», «держава» - чудовисько, наділене здатністю мислити, відчувати ). Сімейство Джоудів – символ принижених, знедолених, ображених американців, всіх тих, хто і сьогодні продовжує блукати дорогами Америки в пошуках хоч якогось заробітку. Сам роман – символ антикапіталістичного протесту, противага міській «машинній» цивілізації.

Навіть назва « Грона гніву» - символічна: в християнській та іудейській традиції «грона гніву» - божа кара містам Содом і Гомора за розпусту моралі [22, 18].

Роман створено за свіжими слідами подій та під безпосереднім враженням від них. За своїм змістом «Грона гніву» - хроніка переселення сімейства Джоудів. Вона обмежена в часі і в місці дії.

Час оповідача – вересень 1937-1939 рік. Місце – місто Пасифік – Гров, штат Каліфорнія, куди Стейнбек переїхав після одруження з Керол Ханніган.

Час подій в творі – 30–і роки 20 століття – економічна криза, Велика депресія в США, засуха та неврожай. Місце подій – штат Оклахома – федеральне шосе 66 – Каліфорнія.

Багато центральних штатів від заходу і до середньої течїї Місісіппі страждали від пилових бур, засухи, вивітрювання, неврожаю. В 1933–1935 роках стихійні лиха ( засуха, пилові бурі, вивітрювання, неврожай ) захопили штати Колорадо, Канзас, Нью-мехико, Техас, Оклахому, Дакоту, Мічиган. Країні того часу характерні банкрутства, розорення, міграція [17, 25].

В «Грона гніву» відчути атмосферу епохи дозволяє сімейство Джоудів, середовище, в якому розгортаються головні події.

Неврожайні роки, пилові бурі встилали землю, не було дощів, все вигорало від нещадного сонця, орендатори не мали змоги виплачувати банкам проценти. А банки і трести, вони ж «…дихають прибутком, вони їдять проценти з капіталу…». Оренда землі більше не виправдовувала себе, на зміну дрібним господарствам йшло велике капіталістичне виробництво. Сотні тисяч людей залишали землю. Хто не хотів вибратися по власній волі, того зганяли силою: трактори просто зносили з землі будинки орендаторів. І ті змушені були купувати старі машини, вантажили свої пожитки і вирушали на Захід, в благодатну Каліфорнію, де потрібна була робоча сила, але на досить обмежений період.

Багаті врожаї фруктів, овочів, бавовни необхідно було зібрати в стислі терміни, до приходу сезону дощів. А потім десятки тисяч сезонників залишались без роботи, і їх різними способами виганяли за межі штату. Заробітки були настільки мізерними, що в них не було жодних заощаджень. Зігнані з місць, не маючи між собою міцних зв’язків, позбавлені роботи, вони змушені були тинятися дорогами Америки в пошуках кращої долі.

2.3 Проблематика твору

1. Перехід до індустріального суспільства, капіталізму (масштабне капіталістичне сільськогосподарське виробництво перетворює вільного землевласника до становища безликого і безсловесного придатку машини. З однієї сторони - Джоуди, які намагаються зберегти своє достоїнство, свою людську самодостатність. А з другого – тракторист, син сусіда Джо Девіса, який трактором безжалісно руйнує будинок на очах хазяїна і його сім’ї для того, щоб заробити «лишні 2-3 долари». Тракторист руйнує дім орендаря. Продавець користованих машин збуває покупцям «не машини, а рухлі». Скупники беруть за безцінь майно, яке залишилося – коней, реманент. Кожен хоче нажитися на нещасті іншого – такий вовчий закон капіталізму, така реальність США [1, 19].

2. Егоїзм уряду, «закони існують тільки на папері», «насилля породжує насилля». Стейнбеку вдалося, хоч лише посередньо, показати байдужість державного апарату США до долі бідняків. У бідняків жодного разу не виникає думки про те, що їхнє становище може бути покращене «зверху». Уряд якби і не існує для них. Це непряма, але неспростовна критика «буржуазної демократії» [25, 26].

3. Трагедія банкрутств та розорень. Дрібні фермери не мали можливості збирати врожай, в них не було грошей платити за збір навіть за найнижчою ціною. Урожай гниє, і над землею стоїть запах гниття. А в цей час діти вмирають від недоїдання , тому що їжу знищують навмисне, щоб підняти ціни на продукти. Картоплю викидають в річку. Люди приходять підбирати продукти, але охоронці гонять їх. І хто потім говорить, що кожен має право на життя? [4, 18]

4. Трагедія міграцій та бездомності; втрата коренів, краху сім’ї. Ще одна сторона американської трагедії: в поїздках, переїздах та недоїданнях проходить дитинство маленьких Руф та Уінфілда. Вони і не мріють про школу, про законні дитячі зручності. Знову порушені їхні природні права.

5. Проблема людського існування в неблагополучному середовищі. Десятки тисяч сезонників залишалися без роботи, їхні сім’ї виганяли за межі штату. Заробітки були настільки мізерними, що в людей не було жодних заощаджень. Відірвані від рідного коріння, вони ставали бездомними, тиняючись дорогами Америки. «Як же ми будемо жити, коли нас позбавлено життя? Як ми пізнаємо самих себе, коли в нас забрали минуле? - ці питання стоять перед ними, але ніхто не має відношення до їхньої долі. Їм все життя твердили, що вони живуть в вільній країні. Тепер вони починають розуміти, що свобода в Америці – поняття чисто матеріальне.: «Скільки в тебе є в кармані, на стільки у тебе є й свободи» [18, 33]

6. Протиставлення суспільного офіційного буржуазного стандарту нормативу та істинній людяності. «Каліфорнія – країна просто не налюбуватися, а от люди злі. Так тримаються за своє добро, що готові вбити за нього. Бояться, тому і скажені від злоби». Автор показує, як країна починає покриватися сіткою таємних наглядів, негараздів, як етична і соціальна розпусність системи породжує злочинні політичні порядки.

7. Демократії та гуманізму; захист прав людини і її світогляду.

Том розповідає про свого тюремного товариша: «Розпоров собі вени шпилькою, не виніс образи… А сумирний був. Яких тільки недоумкуватих там не зустрінеш». Картина жахливого знущання над людиною, спотвореного відчуття людського достоїнства, яке переконує себе в болісному самовбивсті.

8. Жадоба, інтелектуальне лицемір’я, жорстокість, нетерпимість, злоба як побічний ефект капіталістичного, індустріального суспільства». «Вони сподівалися знайти тут дім, а знайшли лише ненависть». Спалахують страйки, гримлять вистріли, підпалюють вночі табори переселенців. Сезонники засвоюють гіркий урок: «…що підвернулося, то або бери, або подихай із голоду». Так життя скидає з хваленої американської свободи маску, і під нею приховане справжнє лице буржуазної демократії – хижий оскал капіталу, непоборна жадоба багатства і влади [10, 22].

9. Зв’язок людина – земля. Стейнбек постійно підкреслює неподільний зв’язок людини з землею, з природою. В романі автор показує, як монополії та банки руйнують цей зв’язок. Критики часто закидали Стейнбеку містичність, подеколи навіть пантеїстичність у відтворенні цієї вза’ємодії, яка знижує філософську цінність книги. Однак я впевнена, що в «Грона гніву» прив’язаність героїв до землі трактується як право людини жити на цій землі, яку він обробляє; користуватися її дарунками, як право на працю і на свободу.

10. Солідарності безробітних. Група людей стає єдиним колективом, ціль якого - знайти роботу. Перехід від «я» до «ми», опис перетворення заляканого стада в народ. Цитую: "Тисячі сімей їхали по дорогах і люди розуміли, хоч ніхто їх не вчив, свої права: право на колектив і право бути самому, право запропонувати допомогу і право від неї відмовитися. І права вагітних і хворих, які стоять вище всіх інших прав». «…вечорами відбувалися дивні речі: десятки машин ставали одним табором і одна хвора дитина ставала предметом занепокоєння всіх, а якщо в одній палатці народжувала жінка, то двадцять чи тридцять сімей, з тривогою думаючих про завтрашній день, вранці перебирали речі, намагаючись знайти подарунок новонародженому» [12, 13].

11. Трьох поколінь фермерів Джоудів (засновників ферми, американських піонерів, що захопили землю в індіанців; їхніх дітей, зігнаних з насиджених місць неврожаєм, банками і трестами; їхніх онуків, що перетворилися в найманих робітників).

12. Втрата відчуття власного достоїнства. Стейнбек зазначає, що відчуття власного достоїнства – це не міра значимості чи важливості окремої особистості, це просто показник відповідальності людини перед суспільством. Більшість сезонників під тиском долі втрачали це відчуття відповідальності. «Цю втрату відчуття власного достоїнства ми розглядаємо, - писав Стейнбек, - як один із найбільш сумних результатів життєвого досвіду сезонників, бо ж саме із-за цього він втрачає відповідальність і перетворюється в озлобленого ізгоя, здатного повстати проти влади…» Я не впевнена, що погоджуюся з цим твердженням. Бо проти влади, проти існуючих в Америці порядків повстають насамперед ті, хто зберіг відчуття власного достоїнства, хто усвідомлює свою відповідальність перед мільйонами знедолених. На цьому шляху гине Кейсі, на цей же шлях стає Том [10, 14].

«Грона гніву» - проблеми соціології сільського господарства, практичного виробництва, як поводити себе в час надмірних навантажень, удар по індивідуалізму, есе в захист природі, жорсткий виступ проти основаної на простих емоціях релігії євангелістів, яка схоже процвітає в найбідніших сільськогосподарських районах цієї величезної країни.

2.4 Цілісні структури персонажів

Джон Стейнбек не прикрашає своїх героїв – показує такими, якими їх виліпило суспільство (в характері Тома Джоуда – частково риси жорстокості, нетерпимості, озлоблення). Недолік сімейства Джоудів – їх простота. Це люди, готові фізично працювати скільки завгодно і нездатні проявити практичність в фінансових справах. Вони – типове явище епохи, відображають тогочасне усвідомлення світу.

Ма, Том, Кейсі, Роза піднімаються до глибоких філософських гуманістичних прозрінь. «Якщо у тебе горе, твердо я знаю одне: іди до бідняків, вони допоможуть», - говорила Ма. Вона знає, що прості люди і їх традиції – безсмертні. Саме вони, а не закони власницького світу – першооснова життя. «Багачі поживуть, поживуть і вмирають, і діти в них нікудишні. А ми , Том, нам ні кінця ні краю не видно…» [4]. Це кульмінаційні сцени в плані соціально-філософського викриття буржуазного порядку в американській літературі критичного реалізму.

Місяць боротьби за життя не пройшов марно, починається осмислення сили єдності, сили колективу, необхідність прийти на поміч слабшому. І Роза Сарона, яка щойно втратила народжену дитину, материнським молоком рятує від голодної смерті незнайомця. Її вчинок ідеально передав прозріння Джоудів, логічно завершив їх соціальний протест.

Ма Джоуд – охоронниця патріархальних установ сім’ї, її опора, твердиня. «… Її високе і разом з тим скромне положення в сім’ї придавало їй достоїнство і чисту душевну красу. Її руки, сповнені ран, набули впевненості і твердості, а сама вона була безпристрасна і безпомилкова в своїх вердиктах, зовсім як богиня. Вона знала: варто їй похитнутися - і сім’я прийме це на себе як удар, варто їй піддатися відчаю - і сім’я рухне, сім’я втратить волю до життя» [4]. Проста і мудра жінка з народу, Ма стійко переносить усі біди, які падають на плечі сім’ї, приймає близько до серця негаразди інших, але завжди стримує себе, не дає розростися спалахуючим в душі злобі та гніву. Більше всього вона турбується про єдність сім’ї, розуміючи, що саме сім’я – частина того великого, що об’єднано називається народом.

Колишній служитель релігії Кейсі роздумує: «Люди проголодалися, дорвуться до м’яса, а ситості не відчувають. А коли вже нарешті виголодаються так, що сил вже не буде терпіти, тоді попросять мене помолитися… Я раніше думав, що молитва допомагає. Прочитав молитву – вона полетить і все з собою забере. А зараз так не буває. Люди хочуть жити по-людськи, хочуть виховувати дітей» [4]. Але власний досвід, все побачене ним, переконує, що бажаного не так і просто досягти. І Кейсі вирішує допомогти людям вирватися на свободу зі злиднів, стати страйкуючим.

Вимушений покинути сім’ю, Том іде, і автор не каже, що з ним сталося далі. Але нам і без цього зрозуміло, що з цього часу Том – з тими, хто бореться за кращу долю для простих людей, серед тих, в душі яких налилися грона гніву: « В душах людей наливаються і зріють грона гніву – тяжкі грона, і дозрівати їм тепер уже не довго».

Таким чином, можна прослідкувати образ безпосередньої, «природної» людини, близької до землі, до першооснов буття, невибагливого побуту. Визначальна риса героїв – почуття власної гідності, достоїнство, честь, справедливість, величина духу, непокірна воля, щирість помислів, віра в свою правоту.

2.5 Позасюжетні елементи, композиція, жанрова характеристика

В Стейнбека ми спостерігаємо справді вдалі та колоритні пейзажі, антуражі. Проте завжди в цьому романі вони виглядають як соціальні контрасти. Ненависні автору стандарти – завжди норми буржуазного світу. Так природа Каліфорнії – «фруктові дерева, наче сповнені благоговіння білі і рожеві хвилі на морській мілині», «наливчата солодка вишня», «дорогоцінний виноград» - контрастують з картиною спотворення тієї ж природи в умовах економічної кризи: «…урожай сохне, валяючись на землі, хмари мух летять на бенкет, в чанах з’являється пліснява та окисень», «апельсинові гори заливають шлангом з керасином», «над квітучою Каліфорнією встає запах тління». Чи полярність у відтворенні антуражів табору Гуверніль («…на території не було ніякого порядку… замість даху у ньому сплетіння з необроблених вербових прутиків, зверху кучею навалена трава …керосиновий бідон замість пічки, …ящики, заміняючи стільці, столи…») та державного табору Уідпеч ( «…там убиральні та душові, білизну можна прати в цебрах, води скільки завгодно – хорошої, питної, гарячої; вечорами музика, щосуботи – танці…для дітей є площадка…в убиральнях бумага…полісменів немає…») [4, 18, 25].

Відповідну наративну атмосферу допомагає відчути пейзаж засухи («Коричнева смужка на краях кукурудзяних листків ширшала, підбираючись до центральної жилки. Бур’ян зморщився, і стеблини його звисали до низу, торкаючись коріння... » [4] ), початку сезону дощів; антураж федерального шосе 66, вагонів, залізних будиночків при зборі персиків.

Характеризуючи жанрові особливості твору, стає зрозуміло, що це роман (великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин) [24]. Проте «Грона гніву» не є типовим романом, повністю підпадаючим під літературознавчі визначення.

Твір є частково автобіографічним. В ньому органічно поєдналися публіцистичний та художній пласти – становлять собою риси народного епосу 20 століття. Це вдала суміш соціально-історичного есе, документальних свідчень та закінчених новел. Це істинна епопея національно-соціальної трагедії США в 30–і роки, вирок американській буржуазній дійсності [20, 2].

В романі 30 глав. 14 присвячено безпосередньо Джоудам, а решта невеликих глав є якби авторськими відступами. Разом з тим обидва види глав доповнюють одна одну, логічно поєднані відносно фабули, створюють єдине нероздільне ціле.

«Загальні» глави становлять лише одну шосту роману, але їхнє призначення не визначається об’ємом. Завдяки їм з’єнуються в єдине ціле дві основні теми роману – сумнозвісні пригоди сімейства Джоудів та перетворення американського сільського господарства в велике капіталістичне.

Є тут і алегорія, і елементи символізму, і реалістичні картини життя. В художньому плані ці глави написані в тому ж ключі, що і оповідальні. Правда Джоуди не беруть участі у подіях, але ми мимоволі і тут відчуваємо їх присутність [1, 32-34].

Вдалі та колоритні пейзажі, антуражі, публіцистичний та художній пласти, строге чергування сюжетних глав з загальними дозволило письменнику намалювати вражаючу картину американського життя, органічно поєднати долю Джоудів з долею всієї країни, поставити події Джоудів в контекст загальнонаціонального досвіду.

Висновки

В ході дослідження були виконані поставлені завдання, а саме:

· я ознайомилася з подіями 20-40-их рр. 20ст (Велика депресія 1929 – 1935), засуха (1937), банкрутства, розорення, міграція, боротьба з класовою нерівністю;

· філософськими концепціями натуралізму (Т.Драйзер), трансценденталізму (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, У. Уітмен), ідеями Томаса Джеферсона, традиціями психологізму Ф. Достоєвського;

· виробила навички аналізу, узагальнення та систематизування епічного твору; критичного користування літературою, зіставлення висловлювань різних вчених.

Характеристика культурно-історичної епохи, філософських концепцій, стилю, проблеми автора, теорії жанру дала змогу розглянути «Грона гніву» як факт історії американського народу 30–их років 20 ст.; дослідити виникнення «Грона гніву», формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей; вивчення обставин життя Джона Стейнбека допомогло глибше дослідити процес зародження й визрівання творчих задумів, увагу письменника до соціально-історичних тем, ідей.

Аналізуючи сюжет, фабулу, манеру розповіді, хронотоп, епічну широту твору, проблематику, цілісні структури персонажів, поза сюжетні елементи , композицію «Грона гніву», мені вдалося прослідкувати хроніку переселення сімейства Джоудів з штату Оклахома в штат Каліфорнія, еволюцію героїв, які втілюють типові явища епохи; крізь призму роману осягнути відображені соціальні умови, які загрожували тисячам простих американців.

«Грона гніву» - цілісний, органічний, реалістичний твір, в якому думки автора і власне сам рух характерів героїв книги взаємно доповнюють один одного, створюють природну, синтетичну єдність. І з особливою силою ця внутрішня нероздільність об’єктивного та суб’єктивного початків проявляється при розробці однієї з найважливіших проблем твору - теми благородства та величі людини, її нездоланного прагнення до кращого життя, теми гуманізму. Письменник знаходить в примітивному на перший погляд стилі життя сімейства Джоудів цілий світ краси та поезії, він прославляє їхній життєвий інстинкт, який перемагає жах відчаю та страх смерті; він виділяє в них найголовніше – пристрасть до творчості, до праці. «Кінцева, чітка функція людини, пише Стейнбек, - працювати, творити, і не лише собі одному на користь…то і є людина».

роман філософський стейнбек

Список використаної літератури

1.Батурин С. С., Джон Стейнбек и традиция американской литературы, М., 1984.

2.Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины / Под. ред. Л. В. Чернец.– М., 2000.

3.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник.– К., 2001.

4.Стейнбек Джон. Собрание сочинений в шести томах // Издательство правда, М., 1989

5.Эмерсон Р.У. Природа; Американский ученый; О литературной морали; Искусство.

6.Засурский Я.Н. Американская литература XX века. М., 1984.

7.Коммейджер Г. Американское сознание. Интерпретация американской мысли и характера с 1880-х годов. // США: ЭПИ. – 1993. - № 9-11.

8.Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1992.

9.Лан В.И. США: от первой до второй мировой войны. – М., 1976.

10.Ландор М. Стейнбек і його критика. М., 1986

11.Леонова Наталья Евгеньевна. Семантика художественного пространства в произведениях Джона Стейнбека : Дис. ... канд. филол. наук : 10.01.03 : Москва, 2004 181 c. РГБ ОД, 61:05-10/731.

12.Мендельсон М. О., Современный американский роман, М., 1964.

13.Мендельсон M. О Джоне Стейнбеке и двух его повестях М., 1983.

14.Мулярчик А.С. Творчество Джона Стейнбека. М., 1963.

15.Ничко О. Джон Стейнбек: теорія і практика експериментального роману

16.Основные течения американской мысли, т. 2. М., 1962.

17.Сич О. І., Сполучені Штати Америки в міжвоєнний період (1919 – 1939 рр.): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003.

18.Федоров А. А., Джон Стейнбек, М., 1965, Высшая школа.

19.Fontenrose J., J. Steinbeck…, N.Y., 1964.

20.Steinbeck’s Literary Dimension: A Guide to Comparative Studies, Metuchen (N.J.), 1973.

21.Carpenter F. The thinking Joad

22.Richards Е. The Challenge of John Steinbeck II North American Review (Summer, 1937).

23.http://dlib.eastview.com/browse/doc/12190875

24.http://www.ukrlib.com.ua/encycl/slovnyk/printout.php?number=35 25.http://www.litra.ru/composition/get/coid/00058001184864061209/

26. http://www.goodreads.com/book/show/3647136.John_Steinbeck_Stories_

27. http://www.infoliolib.info/philol/bahtin/epos.html