Курсовая работа: Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значення слова

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ

Курсова робота

з порівняльної лексикології англійської

та української мов

Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значення слова

Виконала:

студентка спеціальності «Переклад»

Передерій О.М.

ЧЕРКАСИ – 2011

ЗМІСТ

лінгвістика англійська слово полісемія контекст

ВСТУП

1. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

2. ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

2.1 Причини

2.2 Природа семантичної зміни

2.3 Результати семантичної зміни

2.4 Роль семантичних змін

3. ПОЛІСИМІЯ Й КОНТЕКСТ

3.1 Полісемія

3.2 Полісемія в звя`зку з контекстом

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

ВСТУП

Слово - основна структурно-семантична одиниця мови, що служить для найменування предметів і їхніх властивостей, явищ, відносин дійсності, що володіє сукупністю семантичних, фонетичних і граматичних ознак, специфічних для даної мови. Слово як елемент мови, що виражає окреме поняття, може бути однозначним й багатозначним, тому що кількість предметів і явищ зовнішньої дійсності, відбитих у свідомості людини, незмірно більше, ніж слів, що позначають ці предмети і явища. При цьому значеннєва структура слова утворює не просту сукупність значень і вживань, а деяку систему взаємозалежних і взаємообумовлених елементів. Цей матеріал є досить цікавий для дослідження.

Тому я обрала тему: Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значення слова.

Я використовувала при написанні роботи такі наукові джерела як: И.В. Арнольд «Лексикология современного английского язика», В.В. Бушкова «Порівняльна лексикологія англійської та української мов: конспект лекцій», В.В. Виноградов «Основные типы лексических значений слова», В.Г. Гак «Семантическая структура слова», С.Д. Кацнельсон «Зміст слова, значення й позначення», Ф.А. Литвин «Багатозначність слова в мові», В.К. Мюллер «Англо-український словник», З.А. Харитончик «Лексикологія англійської мови», «The New Oxford English Dictionary», 13 vol. та інші.

Актуальність роботи полягає в тому, що явище значення слова містить у собі дуже багато аспектів і вимагає більш глибокого дослідження. Вивчення такого явища в лексикології є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв'язку з величезною (і зростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах.

Мета дослідження - показати, як значення і його місце в значеннєвій структурі загальновживаного слова співвідносяться з контекстуальними умовами його реалізації в порівнянні з не термінологічним значенням того ж слова. Дослідженню піддали англійські іменники, у яких у значеннєвій структурі є як загальновживані, так і спеціальні значення.

Дане дослідження ставить перед собою наступні завдання: узагальнити й систематизувати проблеми лексико-фразеологічного характеру англійської мови й способи їхнього рішення при перекладі на українську мову; дати загальне поняття значення слова і його видів, вивчити зміну значення слова, причини й природу семантичної зміни.

Практичне значення роботи полягає в тому, що вона містить багато яскравих прикладів із добутків відомих англійських і американських письменників, приводиться безліч дефініцій зі словника В.К. Мюллера, що наочно демонструє поширеність зміни значення слова, полісемії - як десятиліття (і навіть сотні років) тому, так і в сучасній англійській мові.

1. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Слово має не тільки зовнішню (звукову) сторону, але й зовні виражене значення (значеннєво-емоційний зміст). Розглядаючи питання про двобічність слова, варто зупинитися на самому характері цього зв'язку між звучанням слова і його значенням. Зв'язок між звучанням і значенням слова в принципі умовний, довільний, або невмотивований. Так, наприклад, немає ніякого, по природі, зв'язку між значенням стіл і звучанням table. Як відомо, у різних мовах зі значенням стіл зв'язані різні звукові комплекси: в англ. table, у рос. cтол, у нім. Tisch. Що стосується більш складних утворень, то в них крім принципу умовності (тому що в складні утворення входять прості одиниці) на перше місце виходить принцип вмотивованості. З поняттям вмотивованості співвідноситься термін "внутрішня форма слова", під якою розуміється мотивування лексичного значення слова з його словотворчою і семантичною структурою. Внутрішня форма слова розкриває яку-небудь ознаку предмета, на основі якої відбулося найменування. Так, наприклад, птах горихвістка, яка вразила людину своїм надзвичайно яскравим, що ніби горить хвостом. Ця ознака, що вразила, й була покладена в основу назви даного птаха.

Слово, як одиниця мови, являє собою утворення, що має як звукову сторону, так і сторону значеннєву, семантичну. Основні ознаки індивідуальності, закінченості слова варто шукати, виходячи з розуміння слова як основної одиниці словникового складу мови й разом з тим такої одиниці, що здатна граматично змінюватися й граматично з'єднуватися в пропозиції, у зв'язну осмислену мову з іншими одиницями такого ж порядку.

Значення слова - одне з фундаментальних одиниць мови. Його зміст або значення не ідентичні поняттю, але це може відбити людське поняття й розглянути як форму їхнього існування. У такий спосіб визначення слова - одне із найважчих у лінгвістиці, тому що в найпростішого слова є багато різних аспектів: звукова форма, її морфологічна структура, що може відбутися в різних словоформах і мати різні значення. Універсально визнано, що слово, яке означає, не гомогенне, але складене з різних компонентів, які описані як типи значення. Є 2 типи значення , які знайдені в словах і словоформах: 1) граматичне значення; 2) лексичне значення. У мовознавстві під значенням мали на увазі назву предмета, поняття, різні відносини, функції слова, інваріант інформації [5]. Значення, в його широкому змісті, розбивається на сім складових частин Д. Лінча [5]: логічне, зв’язане із семантичним досвідом, конотативне, стилістичне, афективне, рефлекторне, ситуативне і тематичне.

а)Граматичне значення слова

Слова, що відносяться до одного граматичного класу, мають, як правило, загальні риси. Ряд слів,наприклад, fact, book, face, number, при придбанні ознак множини або родового відмінка поєднуються загальними граматичними ознаками й значеннями морфем. Звідси форми facts, books, faces, numbers мають граматичне значення множини, форми fact’s, book’s, face’s, number’s – граматичне значення родового відмінка і т.д.

Граматичне значення – це значення формальної приналежності слова, що виражене залежними морфологічними елементами, які окремо не вживаються, наприклад, -s в houses, -ing в writing і под. Для кожного прикладу обов'язкові граматичні значення часу, числа, відмінку, виду, порівняння і т.д.. А.К. Жолковський до граматичних значень відносить і абстрактні значення контакту, володіння, знання, почуття, волі, бажання, реальності, потенційності, уміння [12]. Таким чином, граматичне значення ідентифікується присутністю певних морфологічних ознак, однакових для форми цілого ряду слів. У процесі спілкування граматичні значення поєднуються з лексичними.

б) Лексичне значення слова

Кожне слово, крім своїх граматичних зв'язків, має лексико-семантичне значення (виклад), історично або умовно закріплене. Воно може позначати один або кілька об'єктів, мати різні емоційні характери, взагалі, все те, що відноситься до значення. Всі форми слів house, houses, house’s, наприклад, пов'язані з поняттям житла. Лексичне значення - це відбиток предмета реальної дійсності, що є фактом вимови, внаслідок формування постійного зв'язку викладу з формою, у якій воно реалізується, входить у структуру мовної одиниці як ознака, загальна для всіх мовних ситуацій. Прямі, номінативні значення зв’язані з поняттям. Їм властива й лексико-семантична узагальненість. Так, у слові land виділяються три основні значення:

1) earth, ground, soil;

2) country, fatherland, nation;

3) province, district, region, territory, tract, plot;

- звідси ці значення виводимо, як “земля взагалі ”, “земля людей ” і “частина землі, територія ”. Всі інші значення для цього слова є сукупність лексико- семантичних варіантів [15]. Взаємозв'язок лексичного й граматичного значення змінюється в різних частинах мови й в різних груп слів у межах того самого класу. У деяких частинах мови переважний компонент - граматичний тип значення. Лексичне значення , як правило, відносно невиразне .

в)Денотативне й конотативне значення.

Якщо значення збігається з даним референтом і вказує на поняття, воно є денотативним. Денотативне значення може змінюватися в історичних періодах, тобто діахронно, а в синхронному плані воно стійке й постійне. Воно достатньо загальне для всіх носіїв мови, хоча останні мають про нього неоднакове поняття. Денотативне значення пов'язане з денотатом - об`єктом визначення. Об’єкти , які визначають мовне значення, неоднорідні.

Конотативний компонент - емоційне обвинувачення й стилістична цінність слова. Конотативне значення - це відносно комунікативна цінність мовної одиниці, що часто перебуває поза концептуальним викладом. Наприклад, до конотативного значення слова woman англійський мовознавець Д. Лінч відносить не тільки фізичні, але й психічні й суспільні характеристики (узагальненість, материнські інстинкти); її можуть бути типові риси, більш типові, ніж незамінні (багато говорить, має досвід готування, носить відповідний їй одяг ) [5]. Як додатковий зміст мовної одиниці, конотація існує у вигляді паралельних семантичних відтінків, які накладені на основне значення. Вона відбиває різні експресивні, емоційні й оцінні обертони й може надавати відтінок, що описує весь виклад.

Наприклад, синоніми, large , big- великий, tremendous- величезний і like- подобатися, love- любити, worship- поклонятися.

Емоційне обвинувачення слів величезний, поклонятися - більш сильне, ніж слів великий ,подобатися. Це не залежить від почуттів індивідуального носія мови, але вірно для всіх носіїв англійської мови. Емоційне обвинувачення змінюється в різних лексичних класах. У вигуках переважає емоційний елемент, у той час як у сполучників це фактично неможливо. Слова, очевидно позбавлені будь-якого емоційного елемента, можуть володіти, у випадку індивідуальних носіїв, сильними емоційними значеннями - cow- корова, emerald eyes- смарагдові очі. Як правило, стилістично забарвлені слова мають значне емоційне обвинувачення.

Наприклад, розмовний daddy- тато, mammy- ненька більше емоційна, ніж нейтральний father- батько, mother- мати. Жаргонні mum, bob, більш виразніші ніж їхні нейтральні копії , тиша ,шилінг [4].

Емоційне обвинувачення - одна з об'єктивних семантичних особливостей слова як і лінгвістичні модулі і є частиною конотативного компонента значення. Емоційне значення слова в значній мірі добірне, оскільки це залежить від особистого досвіду спікера.

2. ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Слово змінює значення в ході історичного розвитку мови. Ми бачимо це від діахронічного семантичного аналізу деяких слів:

Fond- люблячий - O.E. fond (дурний),

Glad- радий - O.E. glad (розумний),

Husband- чоловік - O.E. Hus- bonda (власник будинку).

2.1 Причини семантичної зміни

Причини семантичної зміни можуть бути підрозділені на дві групи:

a)екстралінгвістичні;

b)лінгвістичні причини.

Під екстралінгвістичними ми маємо на увазі різні зміни в "житті мовного співтовариства", в економічній і соціальній структурі, зміни в ідеях і наукових поняттях, способі життя, і т.д. і це відбито в значеннях слова. У багатьох випадках збережені слова, які позначають деякі об'єкти або поняття, які змінилися, але їхнє значення змінене.

Наприклад, автомобіль - Lat. Carrus, що означає - "чотириколісний фургон", але тепер це позначає автомобіль, залізничний вагон (у США), наприклад атом – грец. atomos (неподільний) тепер, позначає досить різне поняття.

Небагато змін значення відбувається через лінгвістичні причини, тобто фактори, що діють у межах мовної системи:

1) Загальна форма - так званий ellipsis [ 4]. У фразі, складаються із двох слів, один опущений, і його значення передане партнерові: наприклад, to starve- (голодувати) (O.E. stearfan ) означало «вмирати» й звичайно використовувалося зі словом "голод" (в "умерти від голоду"). Але в 16-ому сторіччі саме дієслово здобувало значення, "щоб умерти від голоду". Подібна зміна спостерігається в сучасній англійській мові: наприклад, daily - щодня ( від щоденної газети), щотижня.

2) Інша лінгвістична причина - дискримінація синонімів, які можуть бути ілюстрованими для семантичного розвитку багатьох слів. Наприклад, land- земля ( O.E. land ), що означає: 1) тверда частина землі; 2) територія нації. Коли в Mid. Eng. слово "країна" було запозичене як її синонім, значення слова "земля" було трохи змінене, і значення "територія нації" прибуло, щоб бути позначеним, головним чином, запозиченим словом "країна".

3) Лінгвістична аналогія, наприклад, якщо один зі членів синонімічного набору набуває нового значення інші члени цього набору змінюють їхнє значення також. Синоніми дієслів з "вигодою" (схоплювати, здогадуватися), здобувають інше значення, "щоб зрозуміти".

2.2 Природа семантичної зміни

Виділяють наступні типи семантичних змін [6]:

1) Розширення значення (генералізація),

2) Звуження значення (спеціалізація),

3) Перенос найменування: метафора й метонімія,

4)Деградація (погіршення),

5) Елевація (поліпшення) значення.

1) Розширення значення - зміна значення, у результаті якого слово, що називає предмети одного виду, поширюється як найменування на всі види даного роду, тобто стає найменуванням відповідного роду.

to help: лікувати, зціляти – допомагати

stock : запас дров – запас будь-яких товарів.

2) Звуження значення - зміна значення, у результаті якого слово, що називало предмети певного роду, закріплюється як найменування тільки за одним з видів даного роду. Наприклад, раніше слово “пиво ” позначало напій взагалі. Тепер у результаті звуження значення слова “пиво ” позначає цілком певний слабоалкогольний напій.

to starve: умерти – умерти від голоду

wife: жінка – дружина

deer: тварина – олень

affection: які-небудь емоції, почуття – любов, прихильність

3) Перенос найменування:

· Метафора – це перенос найменування на предмети іншого роду або виду по подібності другорядних ознак (колір, форма, розмір, внутрішні якості й т.п.): the tongues of flame; the tongue of a bell, the foot of a page; the foot of a mountain, a fox – хитра людина.

Як джерела для метафоричних переносів можуть послужити різні групи лексики. Різноманітні й метафоричні відносини між значеннями слів, одне із яких є первинним, вихідним, друге - вторинним, похідним. У той же час можна відзначити деякі закономірності дії метафори, загальні для багатьох мов. До них ставиться часте використання:

а) найменувань тварин для позначення людей, яким приписуються властивості тварин.

Напр., ass - 1) зоол. осел домашній, ішак (Equus asinus ); 2) дурень, невіглас; cow - 1) зоол. корова ( Cavi-cornia ); 2) розм. незграбна, дурна, надокучлива людина; wolf - 1) зоол. вовк (Canis lupus ); 2) жорстока, безжалісна або жадібна людина; вовк, хижак і ін.;

б) використання найменувань частин тіла для позначення різних частин предметів.

Напр., head - 1) голова; 2) верхня частина чого-н., крона (дерева); 3) голівка (квітки), качан (капусти), колосся, мітелка (злакових); 4) голівка (шпильки, гвинта й т.п.), капелюшок (цвяха), обух (сокири);

arm - 1) рука (від плеча до кисті); 2) ручка, підлокітник (крісла); 3).тех. плече (важеля); кронштейн, консоль; ручка, рукоятка; спиця (колеса); стріла (крана); ріг (якоря); ніжка (циркуля); крило (семафора) і ін.;

в) У сфері ад'єктивної лексики як найбільш регулярні відзначаються переноси найменувань різних фізичних ознак (температури, розміру, смаку, світла й т.д.) для найменування інтелектуальних характеристик, оцінки емоційного стану й інших раціональних ознак.

Напр., warm - 1) теплий; зігрітий, підігрітий; 2) гарячий; серцевий; 3) гарячий, жагучий, палкий;

dry - 1) сухий; 2) сухий, стриманий; 3) холодний; безпристрасний;

sharp - 1) гострий, відточений, гострий; 2) розумний, кмітливий; дотепний; проникливий; 3) спритний, миткий; хитрий і ін.;

г) Досить цікаві серед прикметників так звані синестезичні переноси, при яких найменування одного типу чуттєво-сприйманих ознак використовуються для позначення іншого типу чуттєво-сприйманих ознак, причому, як затверджує Дж.М. Уильямс, переноси здійснюються за схемою [23]:

колірні ознаки - відчуттєві ознаки - смакові ознаки - нюхові ознаки - ознаки розміру - звукові ознаки

Як результат цих семантичних змін, що носять, за спостереженнями вчених, універсальний характер, сучасній англійській мові стали можливі словосполучення типу :

sharp wine- кисле (терпке) вино; sharp smell - різкий запах; sharp voice - різкий голос; dull colours - неяскраві, тьмяні кольори; soft music - тиха (ніжна) музика; soft light - м’яке розсіяне світло; soft tints - м’які (ніжні) тону; sour smell - кислий запах і ін.

Значення розміру й звукових властивостей поєднують у своїй семантиці прикметники deep - глибокий, low - низький, thin - тонкий і ін.

д) Серед дієслів досить часті метафоричні переноси найменувань фізичних дій для позначення інтелектуальної діяльності.

Напр., to smash a tea-cup - розбити чашку; to smash а theory - розбити теорію; to tie a horse to a tree- прив'язати кінь до дерева; to be tied by the rules - бути зв'язаним правилами; to bear а heavy load - нести важкий вантаж; to bear responsibility - нести відповідальність і ін.

Наведені вище моделі метафоричних переносів не вичерпують, однак, усього багатства метафоричних переносів, що лежать в основі похідних значень багатозначних слів. Метафора всюдисуща. Вона виконує роль призми, здатної забезпечити розгляд знову пізнаваного через уже пізнане, зафіксоване у вигляді значення мовної одиниці. Заснована на подібності речей, метафора найтіснішим чином пов'язана з пізнавальною діяльністю людини, тому що вона припускає зіставлення як мінімум двох об'єктів і встановлення якихось загальних для них ознак, що функціонують у ході семантичних змін як підстава для переносу ім'я.

Незважаючи на численні аналогії, продиктовані, очевидно, універсальними законами асоціативного мислення, у семантиці корелятивних слів спостерігаються ще більш численні розбіжності метафоричних значень.

Напр., mouth - рот і його метафоричні значення: 1)отвір, вихід; 2) гір. устя вироблення; 3) вхід (у гавань, печеру); 4) устя (рік; горлечко (пляшки); 5) воєн. дуло; дульце (гільзи); 6) вікно (магазина); 7)тех. зів, устя; 8) вихідний патрубок; 9) розтруб і ін., українські еквіваленти, яких не зв'язані зі словом рот.

Leg - нога, у таких його значеннях, як: 1)ніжка; підпірка, підставка; 2)стійка; 3) етап, частина шляху; 3) спорт. тур, коло; 4) лінійка (рейсшини); 5)тех. косяк; 6) коліно; 7) косинець; 8) ел. фаза; 9) плече (трифазної системи) і багато що інше.

Цікавий в цьому плані приклад Л. Блумфільда, що демонструє як спільність, так і своєрідність метафоричних переносів сучасної англійської мови в порівнянні з іншими.

"Very many linguistic forms are used for more than one typical situation, - писав американський учений. - In English, we speak of the head of an army, of a procession, of a household, or of a river and a head of cabbage, of the mouth of a bottle, cannon, or river, of the eye of a needle and of hooks and eyes on a dress; of the teeth of a saw; of the tongue of a shoe or of a wagon; of the neck of a bottle and a neck of the woods; of the arms, legs and back of a chair; of the foot of a mountain; of hearts of celery. A man may be a fox, an ass, or a dirty dog; a woman - a peach, lemon, cat or goose; people are sharp and keen or dull, or else bright or foggy; as to their wits, warm or cold in temperament; crooked or straight in conduct; a person may be up in the air, at sea, off the handle, off his base, or even beside himself, without actually moving from the spot" [6].

У джерелах даної своєрідності лежить елемент суб'єктивності, органічно властивій метафорі й обумовлений широким діапазоном властивостей сутностей, що зіставляються, можливостями вибору будь-яких з них у якості загальних, а також модусом фіктивності, що дозволяє уподібнення логічно не порівнянних і онтологічно-несхожих сутностей.

· Метонімія – це перенос найменування на предмети іншого роду або виду в силу існуючого між предметами реального зв'язку.

Як приклади можна привести наступні регулярні типи метонімічних переносів:

Тварина - м'ясо тварини:

Напр., fowl - 1)домашній птах, курка,2) пташине м'ясо, курятина; goose - 1) гусак, гуска, 2) гусятина; turkey - 1) зоол. індик, індичка (Meleagris gallopavo), 2) кул. індичка, індичятина й ін.

Дерево - деревина цього дерева:

Напр., pine - 1) бот. Сосна (Pinus), 2) соснова деревина; oak - 1) бот. дуб (Quercus gen.), 2) деревина дуба; maple - 1) бот. клен (Acer gen.), 2) деревина клена.

Матеріал - виріб із цього матеріалу:

Напр., bronze - 1) бронза, 2) виріб із бронзи; clay - 1) глина, глинозем, 2) глиняна трубка; silver - 1) срібло, 2) срібні вироби й ін.

Вмістилище - вміст:

Напр., school - 1) школа, школярі; навчальний заклад, 2) збир. організації, де вчаться; hall - 1) будинок коледжу або університету, призначене для зборів або занять; 2) студенти, що живуть або займаються в цьому будинку; house - 1) будинок, 2) сімейство, рід; будинок, династія, 3) театр, кінотеатр, 4) публіка, глядачі й ін.

Властивість - суб'єкт властивості:

Напр., authoritу -1) авторитет, вага, вплив, 2) авторитет, великий фахівець; beauty - 1) краса, прекрасне; 2) красуня; talent - 1) талант, дарунок, обдарованість; 2) талановита людина, талант і ін.

Дія - суб'єкт дії:

Напр., support - 1) підтримка, допомога, 2) опора, оплот; 3) годувальник; supply -1) тимчасове заміщення посади, 2) тимчасовий заступник; safeguard - 1) охорона, запобіжний захід, 2) охорона, конвой; 3) запобіжне пристосування, огородження (машини) і ін.

З назвами дії зв'язані й багато інших типів метонімічних переносів, такі як : дія - об'єкт дії, дія - результат дії, дія - засіб дії, дія - місце дії й т.д. Нажаль, в англійстиці відсутній більш-менш вичерпний опис типів метонімічних переносів, що мають місце в семантиці багатозначних слів англійської мови, і їхня характеристика по ступені продуктивності й регулярності. Відомо, однак, що кожне шосте значення частотних іменників, що входять у першу тисячу частотних слів, є результатом метонімічного переносу.

Метонімічні переноси властиві не тільки іменнику, але й словам інших частин мови: прикметнику і дієслову.

Напр., green - 1) зелений, зеленого кольору; 2) незрілий, неспілий, зелений; ancient - 1)старий, старезний; 2) поважними, побіленими сивинами; навчений (роками); blind - 1) сліпий, невидющий; 2) призначений для сліпих; shoot - 1) стріляти, вести вогонь; 2) попадати, вражати, ранити або вбити; sit - 1) сидіти; 2) засідати, проводити засідання; 3) зосереджено займатися чимось, сидіти над чимось та ін.).

Різновидом метонімії, що найчастіше трактується як окремий вид семантичних змін, є синекдоха. Являючи собою, перенос ім'я із частини на ціле:

Напр., cat - 1) кішка домашня (Felis domesticus); 2) тварина сімейства котячих (Felis або Panthera); head - 1) голова; 2) чоловік; 3) голова худоби; 4) череда; зграя (птахів) і т.д.) або із цілого на частину:

Напр., doctor - 1) заст. наставник, учитель, учений чоловік; 2) доктор (учений ступінь); 3) доктор, лікар; burner - 1) людина або пристосування для спалювання чого-л.; 2) пальник, форсунка; 3) випалювальна піч і т.д.

Синекдоха виділяється як окремий вид переносів тому, що в її основі лежать логічні зв'язки. При синекдосі відбувається зміна кола позначуваних словом референтів: ім'я більш вузької безлічі використовується для позначення більше широкої безлічі об'єктів, у якому вузька безліч є лише складовою частиною, і навпаки: позначення широкої безлічі стає позначенням окремих його підмножин. Внаслідок універсальності законів людського мислення й використання як фундамент метонімії й синекдохи, як правило, об'єктивно існуючих зв'язків між названими одним ім'ям об'єктами і явищами, можна було б очікувати появи корелятивних слів у різних мовах однотипних переносних значень. Як показує зіставлення багатозначних слів у різних мовах, такий збіг дійсно має місце (порівнюючи наведені раніше моделі метонімічних переносів), але воно не абсолютне. Поряд з аналогічними типами значень (порівн., напр., англ. hope, love, loss і еквівалентні їм укр. надія, любов, втрата, що позначають як дію, так і, в результаті метонімічного переносу, об'єкт, на який спрямована ця дія, і багато що інше) у семантиці корелятивних багатозначних слів в різних мовах спостерігаються численні метонімічні лакуни. Так, англ. citation на основі значення «цитування, цитація» здобуває значення об'єкта дії «цитата», у той час як в українській мові йому відповідають два різних слова - цитація, цитата. Англ. writing означає як процес «написання», так і його результат – «лист, записка, напис, письмена» і т.д.

Українське слово лист має іншу систему значень: 1) написаний текст, що посилається для повідомлення чогось комусь; 2) уміння писати й т.д.

Своєрідним може виявитися вибір типу зв'язку (просторовий, тимчасовий, причинно-наслідковий й т.д.) як підстави переносу. Різна, нарешті, продуктивність тої або іншої моделі метонімічних переносів у різних мовах [18]. Всі ці фактори, разом узяті, обумовлюють в остаточному підсумку своєрідність мовної картини світу в тій її частині, що представлена значеннями, що виникли як результат метонімічних переносів.

4) Деградація – процес зміни значення, коли властивий тому або іншому слову негативний емоційний відтінок настільки підсилюється, що поглинає інші значення й стає центральним.

Напр.,Imp- (раніше)- «молодий батіг рослини»; (більш пізно)- «дитина»; (зараз)- «зла істота, бісеня». Gay – «веселий, живий» ; (зараз)- «гомосексуаліст».

5) Елевація - процес із посиленням позитивної емоційної оцінки. Напр., Knight - «слуга» - «лицар» - «смілива, шляхетна людина».

Зміни значення - як процеси, які приводять до збагачення слів новими значеннями й розвитку багатозначності, тобто полісемії, так і процеси, які ведуть до заміни старого значення новим так, що слово, одержавши нове значення, багатозначним від цього не стає, а число слів у словниковому складі мови не збільшується.

2.3 Результати семантичної зміни

Результат семантичної зміни може спостерігатися в зміні денотативного значення слова:

- обмеження;

- розширення значення:

або в зміні його конотативного компонента:

- поліпшення;

- погіршення значення.

Обмеження значення може бути проілюстроване семантичним розвитком слова:

Hound- собака, (O.E. hund ), O.E. будь-яка собака - M.E. собака, що використовується в переслідуванні.

Відношення слова до більш широкої розмаїтості референтів - розширення значення:

Напр., target- ціль – щось, що стріляє (тепер) , (раніше) - маленький круглий щит.

Якщо слово з розширеним значенням передалося від спеціалізованого словника у звичайне використання, ми описуємо результат семантичної зміни як узагальнення значення,

Напр., camp- табір (раніше) - військовий термін від Lat.campus- діюча застава армії), (тепер) - "тимчасові табори".

а конотативний компонент лексичного значення залишається незмінним [4]. Але є інші випадки, коли він змінюється. Є дві головних групи таких змін:

1) погіршення значення (придбання словом деяких зневажливих емоційних обвинувачень), наприклад, boor (хам) слово спочатку мало на увазі peasant (селянина) (O.E. zebur: мешканець), і потім придбало зарозуміле конотативне значення й стало позначати (незграбного або хворого народженого хлопця );

2) поліпшення значення(удосконалення конотативного значення), наприклад, minister- міністр, (раніше)- слуга, черговий.

2.4 Роль семантичних змін

Ще одним важливим моментом в описі семантичних змін є та роль, що вони грають у збереженні єдності слова й забезпеченні семантичної стійкості значних прошарків лексики. Досить часто зміна предметів і навколишнього нас світу, так само як і зміна наших знань про світ, не спричиняє заміни старих найменувань, семантика яких терпить значні зміни. Навпроти, уже існуючі імена переносяться на виникле у ході розвитку нове коло предметів або явищ, особливо якщо їхнє призначення й функціональна спрямованість залишилися колишніми.

Так, слово bread у цей час називає продукт, що значно відрізняється від того, що дане слово позначало сторіччя тому, так само як види зброї, позначувані словом weapon у сучасній англійській мові, зовсім інші в порівнянні з періодом середньовіччя, хоча незмінно їхнє цільове використання. Змінилося й наше подання про структуру атома, що не мислиться більше неподільним, як це підказує етимологія, і відповідно змінилося семантичне наповнення слова atom. Збереження ім'я має місце не тільки у випадках зміни внутрішнього стану, форми предметів, характеру здійснення ними дії й т.д. Ім'я зберігається й тоді, коли змінюється - розширюється або звужується в процесі історичного розвитку коло позначуваних їх денотатів або ж змінюється емоційно-оцінне відношення до позначуваного.

Наприклад, слово cook до XVI століття вживалося для позначення тільки кухарів - чоловіків, у цей час область його референції включає й жінок; uncle використовується сьогодні не тільки для позначення брата матері (його первинне значення), але також брата батька, чоловіка тітки, тим самим значно розширивши позначувану ним велику кількість людей. Розширення значень відбулося також в семантиці слів bird, junk, album, assignment, companion, butcher, picture і багатьох інших. Змінилася область референції й слова girl, що у середньоанглийский період позначало парубка, а в сучасній англійській мові ставиться тільки до осіб жіночої статі. Звуженню піддалося й значення слова hound, що, замість загальної безлічі собак, стало позначати тільки безліч мисливських собак. Аналогічні процеси звуження значень відбулися й у семантиці слів token 'знак, символ ‘, meat 'м'ясо', undertaker 'власник похоронного бюро; підприємець ‘, deer 'олень'; coast 'морський берег, узбережжя ‘ ; stool 'табуретка' та інших [18].

Зазнала зміни й семантика слова knave, що замість застарілого значення “хлопчик, слуга; особа незнатного походження” розвилося негативне, зневажливе значення “негідник, шахрай” у силу зміни конотативного свого змісту, прикметники sly 'хитрий, спритний, прозирливий' ; cunning “підступний, хитрий, лукавий” ; crafty “хитрий, лукавий, підступний” також втратили позитивні конотації свого первісного значення “митикуватий, умілий” (див. аналогічні процеси в семантиці слів lust 'прагнення, похіть' ; lewd 'похітливий, розпусний' ; immoral 'аморальний, аморальний' ; vice 'порок, зло' ; hussy 'зухвале, розпусне дівчисько' ; harlot 'повія', 'лиходій, негідник' ; boor 'груба, необтесана, невихована людина' ; churl 'грубіян, нечема' і багатьох інших). Слова ж knight ' цар, витязь' ; bard 'бард, поет' ; enthusiasm 'ентузіазм' ; angel 'ангел' ; nice 'прекрасний' і ін., навпаки, поліпшили свої первісні нейтральні або, що несуть негативні конотації значення (див. також marshal 'маршал, обер-церемоніймейстер'; minister 'міністр' ; squire 'сквайр, поміщик' ; chamberlain 'гофмейстер' ; Тоgу 'тогі, консерватор' ; Whig 'віг, ліберал' ; Methodist 'рел. методист' ; pretty 'милий, чарівний' ; fond 'ніжний, люблячий' та ін.).

Перелік прикладів розширення й звуження значень, їхнього погіршення й поліпшення легко продовжити. Головне, однак, полягає в тім, що завдяки переносу найменувань постійні семантичні зміни, обумовлені екстралінгвістичними й лінгвістичними причинами, викликають не кардинальну зміну лексичного складу мови, що можна було б очікувати, а лише затемнення або повну втрату первісної вмотивованості слів (порівн., напр., втрату мотивації дієсловом book 'замовляти заздалегідь (кімнату в готелі, квиток і т.д.)', оскільки зараз далеко не завжди попереднє замовлення пов'язане з реєстрацією ім'я замовника в книзі, що підказувалося первинним значенням дієслова 'заносити в книгу; реєструвати (замовлення)', іменником disease 'хвороба' , що виникла в результаті префіксації - dis- + ease, що означала раніше будь-яку подію, у тому числі й хворобу, що викликає стан занепокоєння, дискомфорту).

Таким чином, семантичні зміни виконують двояку функцію. З одного боку, вони виступають як фактор, що забезпечує наступність і сталість лексичного складу мови. З іншого боку, вони є ефективним засобом створення вторинних значень і приводять в остаточному підсумку до виникнення багатозначності лексичних одиниць. Треба ще раз підкреслити, що шляхи семантичних змін, незважаючи на їхню універсальну природу й техніку здійснення, специфічні в кожній мові, що підтверджується також і прикладами різного семантичного розвитку генетично-ідентичних слів типу:

Напр., нім. Tier- 'тварина, звір' ; англ.- deer ';

1) зоол. олень (Cervidae); 2) полюв. червоний звір; 3) червоно-коричневий колір'.

3. ПОЛІСИМІЯ Й КОНТЕКСТ

Більшість англійських слів багатосемантичні. Фактичне число значень звичайно використовуваних слів коливається від 5 до приблизно ста. Дотепер ми говорили про значення слова так, ніби кожне слово має тільки одне, хоча й багатогранне, але все-таки єдине значення. Наділі, однак, випадки однозначності, або моносемії слова типові. Моносемія свідомо підтримується в термінологічній лексиці (порівн., наприклад, значення морських термінів: бак, ют, гротмачта, фальшборт, ватерлінія, водотоннажність, зюйд-вест, норд-ост і т.д. Але для гнітючої маси слів мови типова багатозначність, або полісемія. У більшості випадків в одного слова співіснує кілька стійких значень, що утворять семантичні варіанти цього слова. А потенційно будь-яке або майже будь-яке слово здатне одержувати нові значення, коли в людей, що користуються мовою, виникає потреба назвати з його допомогою нове для них явище, що ще не має позначення у відповідній мові.

3.1 Полісемія

Полісемія (від грец. polysemos – багатозначний,багатозначність)-наявність в одиниці мови більше одного значення - двох або декількох. Часто, коли говорять про полісемію, мають на увазі насамперед багатозначність слів як одиниць лексики.

Лексична полісемія - здатність одного слова служити для позначення різних предметів і явищ дійсності [2].

Напр., іменник «field» - 1) поле, луг, великий простір, 2) родовище, 3) спортивна площадка, 4) всі учасники змагання, 5) поле бою, 6) поле дії, 7) область, сфера діяльності, 8) тло, ґрунт (картини), 9) поле або частина поля (щита), 10) ел. порушення (струму), 11) польовий.

Те, у якому з лексичних значень виступає слово, визначається його сполучуваністю з іншими словами: « diamond- field», «field theory», «magnetic field», «field hockey», «to leave the field». Реалізацію того або іншого значення слова здійснює й більше широкий контекст або ситуація, загальна тематика мови. Точно так само, як контекст обумовлює конкретне значення багатозначного слова, у певних умовах він може створювати семантичну дифузність, тобто сумісність окремих лексичних значень, коли їхнє розмежування не здійснюється (і не є необхідним). Деякі значення проявляються тільки в сполученні з визначальним словом («magnetic field»); у деяких сполученнях значення багатозначного слова представлено як фразеологічно- зв'язане, наприклад «field of vision». Певна семантична єдність, значення багатозначного слова зв'язане на підставі подібності реалій (за формою, зовнішньому вигляду, кольору, положенню, спільності функції). Однак у ряді випадків переносні значення слів пов'язані з основними не загальними елементами змісту, а лише асоціативними ознаками: “to cast a shadow” і “a shadow of doubt”. Тлумачення цих значень не містять вказівок на ті ознаки, які відзначаються для інших значень того ж слова.

При розмежуванні основних (головних, прямих) і похідних (переносних) значень багатозначного слова враховується парадигматична й синтагматична обумовленість слова в окремих значеннях. Основні значення парадигматично більш закріплені й у синтагматичному відношенні більш вільні. Співвідношення між основним і переносним значеннями не залишається незмінним: у деяких слів вторинні (історично) значення стають головними, основними. Сукупність значень багатозначного слова завжди характеризується певною організацією, що підтверджується, зокрема, перерозподілом значень слова (зміною його семантичної структури). Тотожність слова звичайно не піддається сумніву. Важко виділити «загальне значення» у структурі багатозначного слова, тому що співвіднесеність значень багатозначних слів з різними предметами і явищами дійсності обумовлює неможливість приписати слову таке узагальнене значення, - воно виявилося б громіздким або порожнім. Особливостями полісемії в основному визначається своєрідність лексики англійської мови й розбіжність його семантичної структури. Зіставляючи факти полісемії слова в різних мовах, ми можемо відзначити як риси подібності між цими мовами, так і ряд цікавих розходжень між ними. Так, можна відзначити ряд метафор, властивих багатьом мовам. Наприклад, дієслова зі значенням 'схоплювати' або 'уміщати' нерідко одержують значення 'сприймати, розуміти', крім укр. схопити ("дитина швидко схоплює"), це ж спостерігаємо в англ. to catch, to grasp, у нім. fassen, і т.д.

Іменники, що позначають частини людського тіла, переносно вживаються для схожих предметів - порівн. англ. the neck of a bottle 'горлечко пляшки', the leg of a table 'ніжка стола' (в українському відповідно використовуються зменшувальні утворення, порівн. також різні ручки - дверні й т.п., носик чайника, вушко голки й т.д.). Нерідко зустрічаються більш-менш регулярні "інтернаціональні" метонімії, наприклад язик- 'орган у порожнині рота', 'система звукових знаків, найважливіший засіб людського спілкування' ; сполучення тих же значень знаходимо в ін. -грец. glossa, лат. lingua, фр. langue, англ. tongue (порівн. вираження mother tongue 'рідна мова' ) та ін. Полісемія слова не заважає мовцям розуміти один одного. У мовному акті щораз реалізується якесь одне зі значень багатозначного слова, використовується один з його семантичних варіантів. Навколишній мовний контекст і сама ситуація спілкування знімають полісемію й досить ясно вказують, яке зі значень мається на увазі: "простора аудиторія" і вимоглива аудиторія"; "тихий вечір" і "підемо на вечір"; "фотографія - її хобі", "фотографія зім'ялася" і "фотографія закрита на обід" [14]. Лише іноді зустрічаються або спеціально створюються заради комічного ефекту - випадки, у яких мовне оточення слова й ситуація виявляються недостатніми для зняття полісемії, і тоді виникає або ненавмисне непорозуміння, або каламбур - свідома гра слів, побудована на можливості їхнього двоякого розуміння. Полісемія не тільки знімається контекстом, але й виявляється у всьому своєму різноманітті за допомогою постановки слова в різні контексти. Суспільна потреба широко використовує необмежену здатність слів мови одержувати нові значення.

· Фактори, що визначають розвиток полісемії

Серед причин, що викликають повторне використання вже існуючого ім'я із закріпленим за ним значенням, головними, очевидно, є причини екстралінгвістичного порядку. Різні історичні, соціальні, економічні, технологічні й інші зміни в житті людей породжують необхідність у нових найменуваннях. Відповіддю на цю необхідність є використання вже наявних у мові номінативних засобів у нових значеннях, як це трапилося, наприклад, з іменниками collar, cage, concertina, ship та іншими й у сучасній англійській мові, які поряд із уже наявними значеннями соllar 'комір, комірець', cage 'клітка', concertina 'концертина (муз. інструмент)', ship 'корабель' стали використовуватися останнім часом і в таких нових значеннях, як:

Collar- 'a floatation device used to keep spacecraft afloat and upright on water after splash-down';

Cage- 'lacy outer dress worn over a slip or a dress';

Concertina- 'brand of woman's gird expanding and contracting like a concertina';

Ship- ' space-craft'.

(Порівн. укр. стріла 'рухлива частина піднімального крана', супутник 'космічний апарат, за допомогою ракетних пристроїв запускається на орбіту у космічний простір', навантаження 'обов'язок, доручення', перегин 'порушення правильної лінії, шкідлива крайність' і багато інших, використовувані з метою вторинної номінації й нові значення, що вживались в радянський час.)

Досить важливу роль у зміні семантики слова грають соціальні фактори, насамперед використання слів певними соціальними групами. Кожне соціальне середовище характеризується своєрідністю своїх позначень, внаслідок чого слово здобуває інший зміст у мові різних соціальних, культурних, професійних груп і відповідно стає багатозначним. Такі багатозначні слова ring -'1) кільце; 2) кільце для спуску (альпінізм); 3) кільце кошика (баскетбол); 4) циркова арена; 5) ринг, площадка (для боротьби); 6) річне кільце деревини; та ін.' ; pipe- '1) труба; 2) курильна трубка; 3) сопілка, дудка, волинка; 4) геол. подовжене рудне тіло; 5) мор. боцманська дудка' і т.д.; doctor- 1) доктор, лікар; 2) доктор (учений ступінь); 3) учений богослов, теолог та ін. у сучасній англійській мові.

Крім зазначених факторів, що обумовлюють розвиток багатозначності слів, заслуговують на увагу й психологічні причини семантичних змін. Це насамперед існування різного роду заборон, або табу, продиктованих почуттям страху й релігійних вірувань (люди з марновірства уникають називати своїми іменами диявола, злих духів, бога й т.д.), почуттям делікатності, коли мова йде про неприємні теми, наприклад хвороби, смерть й т.д., прагненням дотримувати пристойності при розмові про явища, що ставляться до сексуальної сфери життя, певним частинам і функціям людського організму, а також різного роду зміни в емоційній оцінці предметів і явищ. У силу названих причин мовці починають використовувати для вираження необхідних значень евфемізми, тобто слова - замінники, які з часом здобувають ці значення - якості постійних своїх семантичних характеристик.

Для іменників основним фактором, що визначає розвиток полісемії, є логічний фактор (наявність у поняттях загальних ознак). Для дієслова ж у більшості випадків логічний зв'язок між вихідним і похідним значенням перекривається впливом синтаксично - фразеологічного оточення слова [13].

Поряд з екстралінгвістичними причинами, що обумовлюють появу нових значень і тим самим розвиток багатозначності слів, діють причини внутрішньолінгвістичні. До них традиційно відносять постійну спільну сполучуваність і виникаючий у результаті еліпс словосполучення, при якому один, що залишився елемент словосполучення здобуває значення всього. Інакше кажучи, використання назви якогось об'єкта для позначення іншого об'єкта здійснюється не хаотично. В основі вторинного використання імен, звичайно описуваного як перенос значень, хоча, безсумнівно, вірніше говорити про перенос назв і розвиток у них вторинних значень, лежать закони асоціативних зв'язків. Ними визначаються види семантичних змін слова в ході його історичного розвитку.

3.2 Полісемія у зв'язку з контекстом

Контекст (від лат. contextus - з'єднання, зв'язок) - фрагмент тексту, що включає вибрану для аналізу одиницю, необхідний і достатній для визначення значення цієї одиниці, що є несуперечливим стосовно загального змісту даного тексту [2]. Інакше кажучи, контекст є фрагмент тексту мінус обумовлена одиниця. Поняття «контекст» не рівнозначно поняттю «текст». Число контексту в тексті залежить від числа складових його одиниць, де кожній відповідає свій контекст. Оскільки текст розгортається лінійно, контекст підрозділяється на лівий (попередній) і правий (наступний). Розрізняють лінгвістичний і екстралінгвістичний контекст. Контекст буває експліцитний і імпліцитний [2]. Залежно від функцій виділяється кілька типів власне лінгвістичного контексту: розв'язний, підтримуючий, що погашає, що компенсує, що інтенсифікує. Під розв'язним розуміється контекст, що знімає полісемію мовної одиниці; у цьому випадку одиниця трактується як однозначна: There was a very bright star in the sky, де star - зірка як небесне тіло. Так, відповідно до визначення, контекстом називається сполучення семантично реалізованого слова (ядра) і його вказівного мінімуму (індикатора). Сума всіх контекстів, властивих одному зі значень полісемантичного слова, дозволяє вивести набір типових і формалізованих одиниць контексту, характерних для кожного лексико-семантичного варіанта й складових, поряд зі словесною формою. Це дає можливість перейти від опису фактів мови до пізнання системи мови.

· Типи контексту

Контекст найчастіше обмежується рамками словосполучення або, більш широко, набором лексичних одиниць, з якими те або інше слово в даному значенні вступає у взаємодію і які становлять, власне кажучи, лексичний контекст слова, необхідний для реалізації того або іншого його значення.

Наприклад, для дієслова look у значенні 'дивитися' перелік слів, з якими дане дієслово взаємодіє в цьому значенні (man, fellow-passenger, map, flower, wall, illustration і т.д.), відрізняється від групи слів, сполучаючись із якими дане дієслово реалізує інше своє значення 'розглядати, давати ту або іншу оцінку комусь, чомусь, сприймати', слів типу offer, motive, fact, problem і т.д. Аналогічним чином це дієслово вимагає різного лексичного оточення (порівн.: look for my brother, for smb.'s hat, for а job, for gold, for rare plants і т.д., з одного боку, і look for the arrival of the ship, for the news, for a letter from you, for his friend і т.д., з іншого) для реалізації своїх значень 'шукати, розшукувати когось, щось' і 'чекати, очікувати щось, когось з нетерпінням'. Для того ж дієслова look опис слів типу happу, ugly, promising, young, old, thin, charming, pretty і т.д., з якими сполучається в значенні 'виглядати', у термінах їхніх лексико-граматичних характеристик, інакше кажучи, їхня кваліфікація як прикметників, - цілком надійна підказка для розпізнавання цього значення. Можливе словесне оточення слова, розглянуте на рівні частин мови, становить граматичний контекст слова. Варто пам'ятати, що лексичний і граматичний типи контексту співвідносяться як конкретне і узагальнене, являючи собою не що інше, як репрезентацію у вигляді конкретних лексичних одиниць (лексичний контекст) або ж у вигляді класів (граматичний контекст) усього того, що безпосередньо оточує слово в процесі його мовного функціонування, передує слову або слідує за ним у мові [6].

Контекст, однак, не завжди безпосереднє вербальне оточення, той мінімальний відрізок мови, що визначає кожне індивідуальне значення слова. У сучасній лінгвістиці поняття контексту значно розширилося. Словосполучення, що формують найближче оточення слова, і навіть закінчена пропозиція можуть бути недостатніми для визначення значення слова, що стає ясним тільки в контексті всього абзацу або надфразової єдності, що розкриває всю описувану ситуацію, або навіть у контексті всього добутку. Такий більш широкий контекст називається тематичним і має особливо велике значення в стилістичному аналізі при визначенні семантики слів у художніх творах різного типу й, як окремий випадок, при розшифровці назви всього добутку (напр., Running for Governor Марка Твена, The White Silence Джека Лондона й багато інших) [6].

Словесне (вербальне) оточення у вузькому й широкому розумінні утворює у всій сукупності своїх різновидів лексичного, граматичного й тематичного контексту лінгвістичний контекст.

У той же час у сучасній лінгвістиці стало аксіоматичним, що мовні одиниці не можуть бути зрозумілі досить глибоко й повно, якщо не враховувати умов і особливостей їхнього вживання в мові, пов'язаних з різними історичними, культурними, соціальними, ситуативними й іншими факторами. Для багатозначного слова це означає, що для правильного розпізнавання його значення в лінгвістичному контексті потрібний також облік екстралінгвістичних моментів: ситуації, у яких відбуваються комунікації, тимчасових параметрів використання слова, цільової спрямованості висловлення, що склалися під впливом традицій і культури даного мовного колективу, асоціацій, специфіки життя даного мовного соціуму й т.д.

Так, наприклад, для того, щоб правильно зрозуміти зміст висловлення I don't want to be an albatross to you (J.Warren. The Nobel Prize), що означає дослівно 'Я не хочу бути для тебе альбатросом' і що розшифровується як 'Я не хочу бути тобі тягарем', необхідно співвіднести це висловлення з поемою С. Кольриджа про матроса, що вбив альбатроса - птаха, що вважався священним для моряків, і на кару повинен був носити убитого птаха на грудях,- тобто необхідний культурний контекст. Історичний контекст, що припускає облік тимчасової прикріпленості висловлення й відповідному даному періоду часу системи значень слова, дозволяє розшифрувати слово nicely у висловленні Шекспіра "Can sick men play so nicely with their names?" як означаюче 'хитро, мистецьки'. У різних ситуаціях слово nice у вираженні What а nice wife you are! може означати прямо протилежне схвалення або ж іронію, погану оцінку, тобто семантика слова варіюється під впливом ситуативного контексту.

Таким чином, стає очевидна першорядна роль контексту в різних його типах при з'ясуванні значень. Усвідомлення цієї ролі, однак, не повинне приводити до методологічного дуже важливого висновку про те, що слово взагалі не має власного значення, значення поза контекстом, що його семантика цілком і повністю випливає з контексту, висновку, досить широко розповсюдженому й по суті своєї невірному. Не заперечуючи й не применшуючи ролі контексту, треба все-таки визнати той незаперечний факт, що в слів є більш-менш постійні значення. Це доводиться тим, що область референції слова, тобто коло позначуваних ним предметів або явищ, досить певна й стабільна (умова, необхідна для комунікації, без якого комунікація була б взагалі неможлива). Розмежування лексичних значень слова, однак, значно ускладнюється їх дифузійністю, невизначеністю й хиткістю їхніх рамок, що детермінує як можливість помилкового трактування тих або інших значень, так і труднощі розмежування самих значень, визначення статусу значення як окремого лексико-семантичного варіанта слова [6].

· Роль контексту при перекладі багатозначних слів

При перекладі текстів з англійської мови на українську виникають численні проблеми з вибором слів через полісемію англійської мови. Контекст відіграє важливу роль при виборі потрібного значення. Контекстуальні значення виникають у процесі вживання слів у мові, залежно від оточення, і реалізуються під дією вузького, широкого й екстралінгвістичного контексту. Під контекстом прийнято розуміти мовне оточення, у якому вживається та або інша лінгвістична одиниця. Так, контекстом слова є сукупність слів, граматичних форм і конструкцій, в оточенні яких зустрічається дане слово. У межах загального поняття контексту розрізняються вузький контекст (або мікроконтекст) і широкий контекст (або макроконтекст).

Вузький контекст - це контекст пропозиції, тобто лінгвістичні одиниці, що становлять оточення даної одиниці в межах пропозиції. Вузький контекст можна розділити на: синтаксичний і лексичний.

Синтаксичний контекст - це та синтаксична конструкція, у якій уживається дане слово, словосполучення або додаткова пропозиція.

Лексичний контекст - це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів і сталих словосполучень, в оточенні яких зустрічається дана одиниця [8].

Широкий контекст - мовне оточення даної одиниці, що виходить за рамки пропозиції; це текстовий контекст, тобто сукупність мовних одиниць, що оточують дану одиницю в межах, що лежать поза даною пропозицією, у суміжні з ним пропозиціях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна - це може бути контекст групи пропозицій, абзацу, розділу або навіть усього твору в цілому.

Найважливіша функція контексту полягає в дозволі багатозначності лінгвістичних одиниць. Контекст як би "знімає" у тої або іншої багатозначної одиниці всі її значення, крім одного. Тим самим контекст надає тій або іншій одиниці мови однозначність і уможливлює вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентів даної одиниці в мові перекладу. У процесі перекладу для дозволу багатозначності й визначення вибору еквівалента іноді досить обліку синтаксичного контексту слова.

Напр., burn - горіти, палити. Вибір визначається синтаксичним контекстом: поза перехідною конструкцією (без прямого доповнення) = горіти; у перехідний, при наявності прямого доповнення . The candle burns - свіча горить. He burned the papers - він спалив папери; to sink - тонути (неперехідне дієслово), - палити (перехідне дієслово); to drive - їхати (неперехідне дієслово), - гнати, вести (перехідне дієслово).

Look із прикметником angry означає "погляд", а із прикметником European - "вид": The town has a European look. - Місто має європейський вигляд.

Широкий контекст допомагає встановити значення слова, коли вузького контексту буває недостатньо.

Напр., Then I got this book I was reading and sat down in my chair. Chair - стілець, крісло. У даній пропозиції, однак не витримується ніяких вказівок, якими б міг керуватися перекладач при виборі українського еквівалента. Тому тут необхідне звертання до широкого контексту. Через дві пропозиції, у тім же абзаці ми читаємо: "The arms were in sad shape, because everybody was always sitting on them, but they were pretty comfortable chairs". Вказання на "arms" дає нам ключ до перекладу: «Потім я взяв книгу, що читав, і сів у крісло» [14].

За ступенем частотності можна розрізняти узуальні (повторювані) і оказіональні (випадкові, індивідуальні) контекстуальні значення.

Оказіональні значення є проявом суб'єктивного вживання слів тим або іншим автором й найчастіше зустрічаються в художній літературі [8]. Саме оказіональні, незвичайне вживання слова й причини, що спонукують до цього, повинні обов'язково враховуватися при перекладі. Лише деякі словники дають узуальні контекстуальні значення. Великий англо-російський словник ( під ред. В.Д. Аракіна): аcademic year - навчальний рік, аcademic argument - суто теоретичний доказ. Словник під ред. В.К. Мюллера дає тільки варіантні відповідності - академічний, університетський, академічний. Поряд із цим мають місце випадки, коли навіть максимально широкий контекст не містить у собі ніяких вказівок щодо того, у якому значенні вживається в цьому випадку та або інша одиниця. У цих випадках для одержання необхідної інформації необхідний вихід за межі мовного контексту й звертання до екстралінгвістичної ситуації. Далеко не завжди зі змісту окремих частин тексту або, навіть, усього перекладного цілого може бути ясна ідейна спрямованість, позиція автора. У подібних випадках ідейну спрямованість тексту доводиться встановлювати за допомогою екстралінгвістичного контексту або екстралінгвістичної ситуації.

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі були досліджені такі явища як значення слова, зміна значення слова, полісемія, контекст. Поставлені цілі досягнуті, основні завдання виконані. Були дані визначення значення слова, контексту, полісемії, описані їхні види, виявлені фактори, що викликають ці явища в англійській мові. Також були описані типи значення слова, причини, природа, роль семантичних змін. Показано, яка важлива роль належить значенню слова, та контексту при перекладі багатозначних слів.

Отже, слово – це мовна одиниця, що служить для позначення предметів і ознак (дій, відносин, якостей, кількостей). Під значенням слова розуміють відображення в слові реалій дійсності (предметів, ознак, відносин, процесів і т.д.).

Основна функція слова - найменування реалій дійсності (так звана номінативна функція). Варто сказати, що проблемі зміни значення слова присвячена велика кількість літератури, що свідчить про великий інтерес лексикологів до явища зміни значення слова.

Дана робота містить яскраві приклади з добутків відомих англійських і американських письменників, приводиться безліч дефініцій зі словника В.К. Мюллера, що наочно демонструє поширеність зміни значення слова, полісемії як десятиліття (і навіть сотні років) тому, так і в сучасній англійській мові.

Результати даної курсової роботи лише доводять актуальність проблеми зміни значення слова в англійській мові. Не викликає сумніву той факт, що явище значення слова містить у собі дуже багато аспектів і вимагає більш глибокого дослідження.

Підводячи підсумки всьому вище сказаному, необхідно підкреслити, що питання вироблення комплексного підходу до вивчення такого явища в лексикології як зміна значення слова, є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв'язку з величезною (і зростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах, - це ще один доказ актуальності предмета дослідження даної курсової роботи й корисності подальших міркувань над ним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М., 1973.

2. Бєляєва Т.М. Англійська мова за межами Англії. - Л.,1961.

3. Бушкова В.В. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: конспект лекцій.- Черкаси: СУЕМ, 2007. - 76с.- [Англ. мова.]

4. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. - М., 1977. – 18с.

5. Гак В.Г. Семантическая структура слова. - М., 1971, - 84с.

6. Гальперин И.Р. и др. Лексикология английского языка.- М., 1956.

7. Елисеева В.В. Лексикология английского языка. - М., 1989 - 143с.

8.Звягинцев В.А. Семасиология. - М.: Изд-У МГУ, 1957. - 324 с.

9. Kасарес Х. Введение в современную лексикографию.- М., 1958.

10. Кацнельсон С.Д. Зміст слова, значення й позначення.- М.: Наука, 1965.- 110с.

11. Литвин Ф.А. Багатозначність слова в мові . - М.: Вища шк., 1984. - 119с.

12. Лук`янова Г.Л. Lexicology.- ЧІУ, 2002. – 109с.

13. Медникова Е.М. Значение слова и методы его описания.- М., 1974.

14. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків, 1992.

15. Тесль Б.А. Основи семасіології. - Мн.: Вища шк., 1984. - 224 с.

16. Смирницький А.І. Лексикологія англійської мови.- М., 1956.

17. Стернин И.А. Лексическое значение слова в языке. - Воронеж: Изд. Воро-

неж. ун-та, 1985. - 179 с.

18. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка.- М., 1968.

19. Чейф У. Значение и структура языка. - М.: Прогрес, 1985. - 432 с.

20. Ullmann St. Semantics, An Introduction to the Science of Meaning. Oxford,

1962.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Харитончик З.А. Лексикологія англійської мови.- Мн.: Вища школа, 1992.

2. Ullmann St. Words and their Use. - L., 1963.

3. . Коломийцева Е.М., Макеева М.Н. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский. - Тамбов.: ТГТУ, 2004. - 92с.

4. Аракин В.Д. и др. Англо-русский словарь. - М., 2005.

5. Мюллер В.К. Англо-український словник. - К., 2007.

6. The New Oxford English Dictionary, 13 vol.

7. www.hyperdictionary.com/dictionary

8. http://en.wikipedia.org/wiki