рефераты
Главная

Рефераты по международному публичному праву

Рефераты по международному частному праву

Рефераты по международным отношениям

Рефераты по культуре и искусству

Рефераты по менеджменту

Рефераты по металлургии

Рефераты по муниципальному праву

Рефераты по налогообложению

Рефераты по оккультизму и уфологии

Рефераты по педагогике

Рефераты по политологии

Рефераты по праву

Биографии

Рефераты по предпринимательству

Рефераты по психологии

Рефераты по радиоэлектронике

Рефераты по риторике

Рефераты по социологии

Рефераты по статистике

Рефераты по страхованию

Рефераты по строительству

Рефераты по таможенной системе

Сочинения по литературе и русскому языку

Рефераты по теории государства и права

Рефераты по теории организации

Рефераты по теплотехнике

Рефераты по технологии

Рефераты по товароведению

Рефераты по транспорту

Рефераты по трудовому праву

Рефераты по туризму

Рефераты по уголовному праву и процессу

Рефераты по управлению

Реферат: Болонський університет

Реферат: Болонський університет

Зміст

Вступ

Історична відомості про університет

Вступ та навчання у Болонському університеті

Відомі студенти і викладачі

Велика хартія університетів

Висновок

Література


Вступ

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі. В Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич.


Історична відомості про університет

Болонський університет – найстаріший університет Європи. Задуманий в 1088 р. як центр підготовки юристів, вуз прославився перш за все відкриттями в області природних і математичних наук. Постав перий університету м. Болонья (Північна Італія) з двох правничих шкіл: школи цивільного права і школи церковного або канонічного права, заснованої бенедиктинським ченцем Граціаном. Особливістю Болонського університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні предмети було римське і канонічне право. Лише в XIV сторіччі з'явилися факультети філософії, медицини та теології

У Болонського університету багате минуле. Саме тут в 1497 р. у Миколи Коперника виникла думка про обертання Землі навколо Сонця, а декількома роками пізніше ставив свої досліди Парацельс. Сьогодні в стінах університету регулярно проводяться міжнародні наукові студентські конференції, а ректорат підтримує зв’язки з провідними учбовими закладами світу.

У 1088 р. в Болоньї Ірнерій почав викладання юриспруденції. Ця школа придбала популярність. У 1158 імператор Священної Римської імперії Фрідріх I (Барбаросса) видав едикт, за яким брав під своє заступництво і захист студентів і професорів по дорозі в університет і в самому університеті. Студенти іноземці були підсудні професорам, а не загальним судам.

Школа стала набувати рис корпорації. Спочатку з'являються земляцтва (nationes), які потім, внаслідок наявності у всіх студентів спільних інтересів, утворюють єдину корпорацію (universitas) на чолі з виборним ректором (rector).

У 1215 р. папа наділив єпископа Болоньї правом дозволяти професорам викладати. Для цього необхідно було отримати звання doctor: екзамен + диспут з комісією професорів, на чолі з єпископом.

Університет був юридично автономною установою, його особливий статус гарантувався привілеями. Найдавніший з них – Authentika Habita, наданий 1155 імп. «Священної Римської імперії германської нації» Фрідріхом I Барбароссою. Структура та управління університетуту визначалися статутами: найраніший з тих, що збереглися до нашого часу. Навчальний процес був організований за системою факультетів, яких поступово утворилося чотири – «вільних мистецтв», правничий, мед. і теологічний. Медичний факультет виділився окремо 1260, теологічний, заснований за зразком Паризького, – в 2-й пол. 14 ст. Адміністративним головою університету був ректор, який обирався з-поміж студентів на два роки. Впродовж 1481–1482 років ректором університету був українець – Юрій Дрогобич (Котермак).

Університет перебував під наглядом канцлера – архідиякона м. Болонья. Законодавча та адміністративна влада належала зборам, що складалися лише зі студентів. Студенти об’єднувалися в гільдії, що являли собою корпоративні організації, характерні для екоомічного. й соціального життя середньовічних міст. Кожна гільдія об’єднувала студентів, які вивчали певну дисципліну. У межах гільдій студенти поділялися на дві великі групи – вихідців з Апеннінського півострова та студентів з позаальпійських країн. Кожна з цих великих груп за географічним критерієм поділялася на менші – «нації». Студенти з земель Великого князівства Литовського і Корони Польської входили до «польської нації». Найдавніша згадка про «польську націю» припадає на 1265. Статути 1317 та 1432 серед інших «націй» також згадують «польську націю». В університеті традиційно навчались представники українських князівських родин: Вишневецькі, Заславські, Збаразькі. Криштоф Збаразький, який записався до університету на початку 17 століття, 1611–1612р. був кореспондентом Галілео Галілея. Університет зберігав свій авторитет і в подальші часи.

болонський університет студент викладач


Вступ та навчання в Болонському університету

Стати студентом Болонського університету можна тільки відучившись одін-трі роки в російському вузі. Як правило, зарахування відбувається за посередництва Італійського інституту культури в Москві. На всіх наданих документах повинен стояти апостіль Міністерства освіти РФ.

Необхідно надати:

1.  документи про освіту, перекладені італійською мовою (включаючи апостіль), без нотаріальної легалізації (два екземпляри). Оцінки переводити строго відповідно до наступного прикладу: 3 - sufficiente, 4 - buono, 5 - ottimo, залік - superato

2.  два екземпляри ксерокопії кожного документа про освіту (включаючи апостіль) і перекладу - оригінал принести з собою

3.  ксерокопію закордонного паспорта

4.  анкету-заявленіє на вступ до вузу в двох екземплярах

5.  дві фотографії 3х4

Документи з апостілем, переклад на італійській мові, а також анкету і одну фотографію потрібно легалізувати для підтвердження освітніх документів в соціальному відділі Консульської канцелярії (Італії).

Найпопулярніші спеціалізації Болонського університету - медицина, юриспруденція, математика і архітектура. Поступити сюди складно. Конкурс в окремі роки доходив до шести чоловік на місце. Причому серед абітурієнтів багато іноземців. Менш відомі, але так само затребувані факультети сільського господарства, культури, педагогіки, фармакології, політології і статистики.

Як і в більшості інших вузів Європи, система навчання в Болонськом університеті триступінчата, відповідає міжнародній класифікації «бакалавр - магістр - доктор». Учбові плани складаються в основному з лекцій - італійська освіта розрахована в першу чергу на самостійну роботу студентів. Всяка ініціатива по перевірці і уточненню знань виходить від самого учня; завдання викладача - порадити необхідну літературу і прояснити складні питання на співбесідах по певних днях.

Якщо вчитися в Болонському університеті не простіше і не складніше, ніж в інших вузах Італії і Європи, то ось з побутом у багатьох часто виникають проблеми: що вчаться в Болонье дуже багато, і ті нечисленні гуртожитки, які там є, не справляються з напливом іногородніх і іноземних студентів. Швидше за все, вам доведеться знімати житло, ціни на яке в Болонье як в Москві: кімната на одну людину обійдеться мінімум в 300 євро, невелика квартира зі всіма зручностями - від 500 євро. На щастя, господарі, як правило, не проти, якщо в квартирі проживають декілька чоловік.

Не менше проблем з живленням. Болонья - один з центрів кулінарного мистецтва Італії, а значить і ціни там відповідні. Дешевих фаст-фудов майже немає. У тиждень середньостатистичний болонський студент витрачає на їжу до 60 євро - це більше, ніж в інших країнах Європи.

Факультети

На даний час в університеті діють такі факультети:

·  юридичний,

·  торговельно-економічний,

·  філологічний,

·  філософський,

·  педагогічний,

·  медичний,

·  фізико-математичний,

·  природничий,

·  промислової хімії,

·  інженерний,

·  сільськогосподарський,

·  ветеринарної медицини.


Відомі студенти і викладачі

Попередниками сучасних студентів було безліч видатних людей усіх епох. Це й майбутні Папи Римські, і такі велетні, як Томас Бекет, Данте Аліг'єрі, Джованні Боккаччо, Франческо Петрарка, Еразм Роттердамський, Микола Коперник та інші. У своїй праці «Історія української культури» Я. Д. Ісаєвич пише: «7 лютого 1483 р. з римської друкарні Еухаріуса Зільбера (Франка) вийшла у світ невелика книжка (прогностична оцінка поточного 1483 p. магістра Юрія Дрогобича з Русі доктора мистецтв і медицини Болонського університету). Це — перша відома друкована праця автора родом з України. Ця книга засвідчує контакти українських земель з провідними на той час осередками європейської науки і книжності. Біографія цього автора дозволяє скласти уявлення про форми і напрями міжнародних зв'язків, які позначилися на характері всього культурного життя. Здобувши у Болоньї ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше і медицини, Юрій Дрогобич читав там лекції з астрономії і продовжував вивчати медицину. У той час природничі знання дедалі тісніше пов'язувалися з філософією. Цим і пояснюється звичай надавати разом докторські ступені з філософії і медицини та часті переходи викладачів iз медичних кафедр на філософські і навпаки. Природничі науки, особливо медицина, вважали філософією природи, причому дуже поширеним був погляд, що саме ці науки можуть допомогти пізнати закономірності навколишнього світу.

 На 1481/1482 навчальний рік Юрія Дрогобича було обрано ректором університету медиків і артистів у Болоньї. Хоч ректор Болонського університету очолював тоді корпорацію студентів, ця посада, як зазначає автор фундаментального дослідження з історії болонської вищої школи Альбано Сорбеллі, була найважливішою в університеті».

Відомі студенти і викладачі

·  11 століття

o  Ірнерій

·  12 століття

o  Граціан, Вільгельм Тірський

·  13 століття

o  Гвідо Фава, Гвідо Гвініцеллі

·  14 століття

o  Чекко д'Асколі, Данте Аліґ'єрі, Франческо Петрарка, Мануїл Хрисолор, Колюччо Салютаті,

·  15 століття

o  Юрій Дрогобич, Леон Баттіста Альберті, Микола Копернік, Альбрехт Дюрер, Джованні Піко делла Мірандола, Сципион Дель Ферро

·  16 століття

o  Джироламо Кардано, Парацельс, Джованни делла Каза, Григорій XIII, Андреас Везалій, П'єтро Помпонацці, Карло Борромео, Торквато Тассо

·  17 століття

o  Джованні Доменіко Кассіні, Бонавентура Кавальєрі, Марчелло Мальпігі

·  18 століття

o  Марія Гаетана Аньєзі, Луїджі Гальвані, Карло Гольдоні

·  19 століття

o  Джозуе Кардуччі, Камілло Гольджі

·  20 століття

o  Гульєльмо Марконі, Умберто Еко, П'єр Паоло Пазолині, Романо Проді, Аугусто Ригі, Федериго Енрикес, П'єрлуїджі Колліна

Велика Хартія університетів

 

Болонський університет, як найстарший університет в Європі, не випадково став ініціатором міжурядової міжнародної реформи у 1999 році. Тринадцять років до того, у 1986, цей навчальний заклад виступив із пропозицією створення Великої Хартії університетів (Magna Charta Universitatum), яка була розроблена і остаточно підписана в Болоньї у 1988 році, з нагоди урочистого святкування 900-річчя Болонського університету. У цьому документі закладено важливі підвалини „автономії університетів”. Університет визначається як „хоронитель традиції європейського гуманізму” що „постійно прагне до досягнення універсального знання, перетинає географічні і політичні кордони і затверджує нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних культур”. Одним із засобів реалізації цієї програми було визначено те, що університети „стимулюють мобільність викладачів і студентів, а також запроваджують спільну політику в питаннях рівного статусу, звань і іспитів без упередженого ставлення до національних дипломів”. Відтак, мобільність і взаємовизнання дипломів, два наріжні камені Болонського процесу, було закладено у Великій Хартії університетів, до якої приєдналися більше 80 Європейських університетів.


Висновок

Болонський університет засновано в XI сторіччі. Це один із найстаріших університетів Європи. Навіть гордість французів Сорбонна посіла у світі лише друге місце за часом заснування. Особливістю Болонського університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні предмети було римське і канонічне право. Лише в XIV сторіччі з'явилися факультети філософії, медицини та теології.


Література

1.  Вища освіта в Україні і болонський проес / За ред. Кременя. – Т., 2004.

2.   Українська радянська енциклопедія / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.

3.  Офіційна сторінка університету (італ., англ.)

4.  Архів університету (італ.)


© 2012 Рефераты, доклады и дипломные работы, курсовые работы бесплатно.