Учебное пособие: Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів

Учебное пособие: Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів

Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів

Порівняйте записані парами слова. Визначте їхню будову. Чим цікаві ці слова з погляду словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похідним, а яке – твірним. Обґрунтуйте думку.

Доярка – дояр.

Швея – швейник.

Бандурист – бандуристка.

Спортсмен – спортсменка.

Слова поділяються на морфеми – найменші значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення). За допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова та їхні форми, а за допомогою закінчень – лише форми слова.

словотворення суфіксальний префіксальний стилістичний

Відповідне розміщення морфем у слові є його будовою.

Наприклад: учень, переведений, високо, ходити.

Зверніть увагу! При визначенні кореня треба враховувати чергування звуків. Наприклад: ходити – ходжу – хід (спільнокореневі слова).

Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворюються на основі вже існуючих.

Основа, від якої твориться нове слово, називається твірною. До неї додаються словотворчі суфікси і префікси (афікси). Наприклад:

1. ліс + ов лісовий (твірна основа ліс).

2. лісов(ий) + ик лісовик (твірна основа лісов).

Слова поділяються на непохідні і похідні. Похідне слово мотивується через зв’язки з іншим словом того самого кореня.

Порівняйте:

ліс →           лісовий      →      лісовик (непохідне) (похідне)  (похідне)

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває заголовок тему висловлювання?

Архітектурна спадщина Львова

Небагато міст можна порівняти з музеями просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ятниках якого втілена складна історична доля, пов’язана з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних будівель ХІІІ–ХVІ століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями.

Особливість архітектурної спадщини міста – її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжнародній торгівлі. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лишили на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України.

Львів виник як невелике місто-фортеця Галицько-Волинського князівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону

(Т. Трегубова, Р. Мих).

ІІ. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Укажіть два повнозначних слова, творення яких неможливо пояснити.

2. Випишіть слова, які містять три і більше морфеми. Розберіть ці слова за будовою.

3. Випишіть форми слова місто. Виділіть закінчення.

4. Знайдіть два слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Виділіть словотворчі суфікси і префікси.

5. Знайдіть два слова з нульовими закінченнями. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними. Чи є в тексті слова без закінчень?

6. Наведіть приклади похідних слів. Від яких слів їх утворено? Визначте твірні основи.

7. Розберіть за будовою виділені слова, визначте спосіб їхнього творення.

8. Доберіть усно до слів Львів і архітектура спільнокореневі.

9. Утворіть від слів місто і вулиця по два нових.

Мікрофон. Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому?

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Накресліть схему першого речення.

1. Ми ніколи не станемо математиками навіть знаючи напам’ять усі чужі доведення якщо наш розум не здатний самостійно розв’язувати проблеми (Р. Декарт). 2. Мої сліди змиває сірий дощ їх обриси травою заростають (Н. Кир’ян). 3. Об стежку вдарилось тверду і розкололось до зернини останнє яблуко в саду (Л. Талалай). 4. Маленький хлопчик молоко несе у білому бляшаному бідоні а надвечір’я сторожко пасе натомлені жнивами сиві коні (Т. Яковенко). 5. Обличчя натхненно розшарілось і освітившись якимись новими думками стало мовби тоншим інтелектуальнішим багатшим (О. Гончар). 6. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерном в рідній стороні (В. Стус).

ІІ. Розберіть виділені слова за будовою. Доберіть до кожного по 2–3 спільнокореневих.

Мозковий штурм. Чому словотворення є основним засобом збагачення словникового складу мови?

І. Згрупуйте слова за способами їхнього творення. Чи всі вони утворені за допомогою морфем? Виділіть, де можливо, словотворчі суфікси і префікси. За потреби скористайтеся словотворчим словником.

Розказати, крижина, ЄС, краєзнавство, по-нашому, ГЕС, надзвичайний, запуск, швидко, подорожник, степеневий, пароутворення, настільний, черговий (іменник), черговий (прикметник), юннат, ООН.

ІІ. З одним із поданих слів складіть речення, ускладнене однорідними членами речення.

Два – чотири – всі разом. І. Установіть послідовність словотворення слів у кожній групі.

1. Письменник, письмо, письменницький, письменний.

2. Весняний, веснянка, веснянкуватий, весна.

ІІ. Утворіть словотворчий ланцюжок від слова лід.

Про те, якого стилістичного забарвлення надають словам і висловлюванням деякі префікси та суфікси, а також про стилістичні функції складних слів

Прочитайте текст, визначте його основну думку. Поміркуйте, чому виділені в тексті слова автор називає ніжними і чому лише вжиті доречно вони збагачують наше мовлення.

Пестливі слова

Українська мова витворила багато-багато пестливих слів, якими опоетизовано світ. Напевне, найбільше таких слів утворено від слова мати...

Мати народила нас, навчила говорити й запалила в серці вічне світло пісні. Серце завжди лине до матері, до рідного дому, яблунь і вишень у цвіту, журливої річечки, запашного лугу, першої стежини, яка кличе на батьківські пороги. Тому матір опоетизовано в найніжніших словах мама, матінка, матіночка, матуся, мамусечка, матусенька, мамонька, мамочка, мамуня, мамуся... Ці слова оповиті ніжним сумом, святощами, величчю матері.

Із глибини найвірнішого материнського серця, від материнської ніжності й доброти народилися зменшувально-пестливі слова, наповнені любов’ю до дітей. Це слова дитинка, дитинонька, дитиночка, дитинятко, дитинчатко, дитятко, дитяточко, дітки, дітоньки, діточки, доня, доненька, донечка, дочечка, синок, синочок, синочечок, синуньо, синуньцьо, синонько, синеня, синятко.

Ніжні слова збагачують наше мовлення. Якщо їх, звичайно, вжити доречно. Ці слова витворив народ, виколихав у своєму серці, зігрів теплом душі своєї й віддав у спадок нам. Користуймося цим скарбом уміло і творчо (За І. Вихованцем).

* Прочитайте речення в обох колонках. Поміркуйте, речення якої колонки більш експресивні, виразні. Завдяки яким словам цього досягнуто і як утворено ці слова? Зробіть висновок про стилістичне застосування словотворчих засобів

Стилістичні можливості словотвору виявляються при зіставленні слів, які мають однаковий корінь і значення, але різне словотворче оформлення. Наприклад: вітер – вітерець, вітрище; далеко – далеко-далеко, далеченько, далекувато.

У наведених прикладах слова праворуч емоційно забарвлені, вони надають мовленню стилістичної виразності та експресивності.

Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Наприклад: 1. Ой у полі озеречко, там плавало відеречко (Нар. творчість). 2. Для виробництва біологічного світла потрібен молекулярний кисень (З посібника).

Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки мають виразне емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять додаткові відтінки здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності, зневаги, згрубілості тощо.

Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Особливої експресії набувають слова, у яких повторюється або комбінується з іншими префіксами префікс по-.

Наприклад: Притаїлося все, пополохалось перед з’явищем тучі грізної... (М. Стельмах).

Префікси па-, пра-, уз- та інші надають словам відтінку урочистості. Наприклад: Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах).

За допомогою префікса не- виражається негативний, зневажливий відтінок. Наприклад: недотепа, нездара.

Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебільшого з новим значенням, що виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. Складні слова виконують різні стилістичні функції:

-  уживаються як терміни в науковому, офіційно-діло вому, публіцистичному стилях (гідроканал, кіловат-година);

-  виражають різноманітні емоційно-експресивні відтінки в художньому стилі (громовозвукий, смуток-жаль).

Наприклад: Ранок був ясний-найясний і теплий-найтеплий (Марко Вовчок).

І. Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні для художного мовлення, а які – для наукового?

Становлення, формулювання, архаїзм, архаїчний, посередництво, упертюх, бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, пагіння, хлопчисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.

ІІ. Складіть з одним словом (на вибір) речення, ускладнене однорідними членами речення.

І. Прочитайте тексти. Обґрунтуйте їхню належність до певних стилів. Поясніть, як впливають словотворчі засоби на стильове забарвлення текстів.

Храм храмів

Колись Сковорода казав про те, що людина – то Божий храм. І було в цих словах дивовижне захоплення величчю людини, її красою, довершеністю, її богорівністю... І нехай це ідеалізм, але ж скільки в ньому віри в людину, в її велич. Так, найбільшим храмом, «храмом храмів» є на землі Людина. Не звір, а людина з сонячним серцем. Так, у днів кривавім вирі загубилися стежки до цього храму храмів – але ж неодмінно треба знайти їх, треба знайти шлях до того, щоб світом правила Людина, а не антилюдина, породжена світом зла, визиску, грубого матеріалізму

(С. Тельнюк).

Зустріч

За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся...

– Здрастуйте, – здороваються діти до бабусі й як одно низенько вклоняються.

Бабуся спинилась.

– Здорові, діточки, а чого ж це ви, голуб’ята, всі такі зелені?

Діти витерли рукавчатами носики й подивились на неї великими смутними очима: мовляв – хто ж його знає.

– Ну, а де ж ваша мама? – питає бабуся, приглядаючись до чорних тенет очок на дітях.

Дівчинка убік показала очима.

– У хуторі – горниці панам прибирають.

Зорять усі на бабусю, чогось сподіваються. Побідкалась старенька, стала жалувати дітей.

– Гарні, любі діточки... а гостинчика немає, ластів’ята, – не купила

(С. Васильченко).

Мозковий штурм. Чи однакова стилістична роль засобів словотвору в різних стилях мовлення? Обґрунтуйте думку.

Утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи негативної оцінки нові слова. Утворені слова запишіть, позначте в них морфеми, назвіть твірну основу. Для якого стилю мовлення характерні ці слова?

Малий, ніч, здоровий, пташка, важкий, страх, злий, страшний, літо, сила, вовк.

Позмагайтеся! 1. Хто утворить від слова бабуся найбільше слів з новим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки?

2. Хто утворить від слова кіт найбільше слів з новим відтінком значення?

Попрацюйте в парах. Доберіть кожен по 5–7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарвлення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення.

Поміркуйте над запитаннями.

1. Скільки префіксів у слові навздогін?

2. Чи однакове значення має словотворча частина авто в словах автопортрет, автовідповідач, автомобіль?

3. Чому в слові лікарня виділяють два суфікси (-ар- і -н-), а в слові

Мовленнєва ситуація

Фінський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив значення слів гусар, жрець, забрало так: гусар – пташник, що доглядає гусей; жрець – ненажера; забрало – вантажний автомобіль.

Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив значення слів. З’ясуйте значення і походження цих слів.

Для вас, допитливі

Чи знаєте ви, що в давні часи існувало цікаве слово *sold (корінь sol і суфікс d)? Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім ширше – «приправлений», далі – «смачний», а згодом почало знов звужувати своє значення. Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови (наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книжки А.П. Коваль «Слово про слово». Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці, розкажіть однокласникам.

1. Найменшою неподільною значущою частиною слова є морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Вона є носієм певного лексичного чи граматичного значення.

2. Найбільш активним процесом у збагаченні лексики української мови є творення нових слів, які виникають на базі вже існуючих і сприймаються як похідні. Розрізняють кілька способів словотворення.

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть слова із суфіксами та префіксами, які надають словам і мовленню стилістичного забарвлення. Виділіть ці морфеми і поясніть їхню стилістичну роль.

1. Сон(е,и)чко пломенисте гралося в небі вітрець жвав(е,и)нько хитав деревами що попадалися де-не-де по дорозі і шумів у міських садочках (Марко Вовчок). 2. Як гляну на тебе – така ти невеличка моя перепеличко а голосочок-то який! Тонес(е,и)нький милес(е,и)нький такий! (Л. Глібов). 3. Із якого ти саду чудовая роже? Тебе й морозище зв’ялити не може! (А. Кримський). 4. Все те що мало згоріти згоріло тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько бабрався в попелі, вишукуючи поодинокі жарини (А. Дімаров). 5. Пр(е,и)стосувавшись до сезонного живле(н,нн)я і розмноже(н,ння) кити утворили кілька біологічних груп (З посібника). 6. Все ніби в колі віковім любов розлука весни грім все ніби вогкості луна прадавня тиха таїна (А. Малишко). 7. Попоходиш за плугом попотягаєш чепіги то й, зрозуміло, втома бере своє (О. Ковінька). 8. Ой у полі три кринич(е,и)ньки, любив козак три дівчиноньки (Нар. творчість).

ІІ. Поясніть орфограми в суфіксах і префіксах.

ІІІ. Наведіть приклади вживання слів із зменшувально-пестливими суфіксами в усній народній творчості.

Зверніть увагу! Для текстів наукового стилю властиве широке вживання абревіатур, проте ці скорочення мусять бути загальноприйнятими в мові науковців, уніфікованими, а також відповідати правилам орфографії. Наприклад: ВНС (вегетативна нервова система), унікод (універсальне кодування).

І. Утворіть і запишіть абревіатури від поданих сполучень слів. Вимовте правильно абревіатури і поясніть, як вони утворені (з початкових букв, звуків або частин слів). З яким стилем мовлення співвідносні ці слова?

Конструкторське бюро, магнітна резонансна терапія, цитологічна діагностика, Національна академія наук України, синдром набутого імунодефіциту, теплова електрична станція, біологічна хімія.

ІІ. З двома утвореними абревіатурами складіть речення.

Орфографічний тренажер. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за допомогою вказаних суфіксів. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

1. -ськ-: Луцьк, Запоріжжя, Херсон, Дрогобич, Рига, латиш.

2. -ств-: юнак, убогий, козак, товариш, студент.

3. -ин(а): вінницький, хмельницький, дніпропетровський, турецький.

4. -ичок, -ечок: вогник, верх, племінник, кошик, мішок.