Учебное пособие: Вивчення теми "Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними"

Учебное пособие: Вивчення теми "Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними"

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 7

ХІД ЗАНЯТТЯ

ненаголошений голосний фонетична транскрипція

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів. Перекличка.

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

3. Мотивація навчання (пригадуємо вивчене на попередньому занятті, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)

4. Актуалізація опорних знань – виконання вправ

Прочитайте. Поясніть, від чого залежить вимова голосних звуків [е], [и], [о]. Як вимовляємо голосні [е], [и] в ненаголошених складах? Чи впливає наголос на вимову звука [о]?

Окриленість, зоріти, весело, джмелик, кропива, глибоко, чепурний, широкоплечий, яснесенький, розумний, голубиця, зозулька, Кожушний.

Проведіть мовний експеримент. Прочитайте слова в уповільненому темпі, потім у пришвидшеному. Чи змінився ступінь наближення [е] до [и] та [и] до [е] в ненаголошених складах? На які правописні правила впливає це мовне явище?

♦ Передайте фонетичною транскрипцією виділені слова.

В українській літературній мові вимова голосних звуків пов'язана з їхньою наголошеною або ненаголошеною позицією.

Наголошені голосні вимовляють чітко. Лише початковий голосний [і] в небагатьох словах наближається у вимові до [и]: [іинод'і], [іинколи].

На ступінь наближення [е] до [и] та [и] до [е] в ненаголошеній позиції впливає наступний наголошений склад, а також темп мовлення — обидві умови посилюють ступінь наближення.

У корені українських слів перед складом із наголошеним [у] ненаголошений звук [о] вимовляємо як [оу]: [гоулубка], [зоузул'я].

Перепишіть, передаючи фонетичною транскрипцією, слова з ненаголошеними голосними [е], [и], [о].

Погойдує вітер [в'ітеир] калину (П. Перебийніс).

1. Летять гуси через Лету, хтось гукає перевозу. Віє вітер з очерету, клонить вічні верболози (Ю. Ряст). 2. Журавель край поля стереже криницю, не здійметься вгору, не махне крилом; колосом додолу хилиться пшениця, слухає розмову вітру з джерелом (Б.Раєвський). 3. Оперились пташенята, в ірій полетіли, на калині, на гілочці, гніздечко лишили (Б. Грінчак). 4. Голуб твій повернеться сьогодні через грози і вітри холодні (І. Калянник). 5. Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, жовті й сизопері птиці із континентів чорної землі у рідні гнізда, на свої криниці (А. Малишко).

Що вам відомо про правопис слів із ненаголошеними голосними? Позначте в словах орфограму «Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів».

Що уособлює в античній міфології річка Лета? Пригадайте фразеологізм, що вміщує це слово. Поясніть його значення.

Що вам відомо про правопис слів із ненаголошеними голосними? Позначте в словах орфограму «Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів».

5. Коментар відповідей та робіт студентів

6. Викладення та вивчення нового матеріалу (зміст позначених питань подається у вправах, які студенти мають виконувати)

Щоб знати, яку літеру треба писати в ненаголошеному складі з [е] або [и], треба поставити слово в такій формі, щоб сумнівний голосний стояв під наголосом (з[и]ма — зими, м[еи]не — до мене) або ж дібрати спільнокореневе слово, у якому сумнівний голосний є наголошеним (н[еи]бесний — небо, т[ие]хенько — тиша, г[оу]лубка — голуб).

Якщо за зміни форми слова або у спільнокореневому слові сумнівний голосний випав, треба писати літеру е: учень (бо учня), справедливий (бо правда).

Запам'ятайте!

Завжди пишемо:

• літеру е у сполуках -ере-, -еле-: очерет, шелест;

• літеру о у сполуках -оро-, -оло-: боротьба, волос;

• літеру и у сполуках -ри-, -ли- у відкритих складах між приголосними: криниця, глитати. Зверніть увагу, що інколи ненаголошений [и] в таких сполуках можна перевірити наголосом: гриміти, бо гримнути; блищати, бо блискіт.

• У коренях українських слів після ж, ч, ш, щ та г, к, х пишуть літеру и: життя, чистий, шити, щирий, гикнути, килим, хист.

•Літеру і пишуть лише тоді, коли звук [і] чергується з [о]

або [е]: жінка (бо жона, жонатий, женити), гіркий (бо горенити), кішка (бо кошеня).

•У коренях українських слів перед складом із постійно наголошеним а(я) пишуть а (вимовляють [а]): багато, хазяїн, гаразд, качан, гарячий, галявина.

Літеру а пишемо і в похідних від цих слів словах із наголосом на іншому складі: хазяйновитий, гарячковість, багатир (у значенні багатий).

Запам'ятайте! Літеру о пишуть у таких словах: богатир (у значенні герой, силач), козак, поганий, солдат, монастир, лопата, гончар, товар.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в словах орфограму «Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів».

1. В ж..тті лиш сила нищить пер..шкоди (І. Франко).

2. Здобуті розгоном чи нахрапом пер..моги не бувають тр..вкими й тр..валими (З журналу).

3. Ми з ж..ття зр..вали наріст моху (Т. Севернюк).

4. Цілющої води я зач..рпнув з гл..бокої кр..ниці (П. Мовчан).

5. Д..тинства теплий віт..р з очей моїх сльозинку вит..р (О. Довгоп'ят).

6. Обр..ває віт..р п..люстки п..чальні в синій т..шині (Б. Сосюра).

7. В..слуємо. А із в..сла в..селка зводиться в..села. За селами с..пнули села, мов квіту річка нан..сла (О. Довгий).

8. До м..нулого в..ртати підганяє мене спом..н (Б. Мордань).

9. Від людського поговору не запнешся пел..ною (Народна творчість).

♦ Слова, написання яких слід перевірити за словником, підкресліть.

Подані слова запишіть у дві колонки: з літерою е та літерою и.

П..р..мога, з..л..ний, ч..рговий, зуп..нятися, ст..блина, л..сиця, ч..рствий, хв..лювання, д..вина, д..сяток, бл..зький, в..шневий, с..лянка, ч..рв'як, п..рій, ц..буля, к..рувати, л..ман, д..таль, тр..мтіти, ч..брець, печ..ніг, м..тушня, м..дівник, коз..лець, бр..ніти, гл..тати, кр..латий, тр..вога, п..р..пустка, об..р..жний, стр..міти, довгот..лесий.

♦ Правопис яких слів вам довелося перевіряти за орфографічним словником? Чому?

Укладіть таблицю «Написання ненаголошених голосних [е], [и] у коренях слів».

* Перепишіть, вибираючи з дужок потрібну літеру. Після слів із літерою і в корені після ж, ч, ш, щ та г, к, х запишіть у дужках слово з чергуванням [і] — [е] або [і] — [о].

Голка — гіркий (горенити) заробіток.

1. Освіта — г(и, і)сть, а господар — розум. 2. Аби вмів працювати, а ж(и, і)ти навчишся. 3. У корові молоко не к(и, і)сне. 4. Півнячий гребінь не розч(и, і)сує. 5. Маког(и, і)н — хазяїн в хаті. 6. Пішло діло — все зак(и, і)піло. 7. Дім без ж(и, і)нки — вітряний млин без вітру. 8. Гнилими нитками не ш(и, і)ють. 9. Що від к(и, і)шки народиться, те мишей ловитиме. 10. Цибуля — панна з г(и, і)р, що має сто шк(и, і)р. 11. Найсмачніше м'ясо — біля к(и, і)сток. 12. Витівки лиса х(и, і)трі хіба що для курки. 13. Дома лев, а на війні тх(и, і)р. 14. Хороший тесля і до коліна к(и, і)л заструже. 15. Х(и, і)сту на базарі не купиш.

Народна творчість.

♦ Позначте в словах орфограму «Літери и-і після ж, ч, ш, щ та г, к, х в коренях слів».

♦ Поясніть написання літер и-і в коренях слів.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. У чварах губимо до праці давній х..ст (Б. Раєвський). 2. Над усе — ч..стота душі. Тешімо себе, тешім! (М. Самійленко). 3. Не

відступай в затятому двобої, кров предків хай у серці зак..па (П. Перебийніс). 4. Лягли к..стьми незвані гості (Л. Забашта). 5. Нег..дно бути речником юрби. Раби рабів ще г..рше, ніж раби (Л. Костенко). 6. Коли горіти, то вільно й ч..сто, за правду щ..ру, за честь вогнисту (Б. Грінчак). 7. Ти не давай з братів лупити шк..ру (І. Франко). 8. А я не г..сть, не зайда випадковий (Д. Луценко). 9. Хвої запах ч..стий та г..ркий (М. Рильський). 10. І десь х..хоче х..мородь лісна (Л. Костенко). 11. Ск..глить осінній віт..р над к..стяками д..рев (Л. Чернов). 12. Х..литалася темінь патлата, веч..р важко ліз через тин (Б. Симоненко). 13. Поч..плялися за ноги дикі водорості трав (П. Перебийніс). 14. Завтра потяг. Квиток у к..шені. Дай же руку востаннє твою (Б. Сосюра).

♦Позначте в словах орфограму «Літери и—і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів». Поясніть правопис цих слів.

Розкрийте значення одного з поданих фразеологізмів у короткому гумористичному тексті.

1. По гарячих слідах. 2. Насипати жару за халяви. 3. Жити в гаразді. 4. Сам собі хазяїн.

Визначте в словах орфограму «Літери а—о в коренях слів». Поясніть правопис цих слів.

Як ви вважаєте, чи потрібні друковані засоби масової інформації в добу поширення Інтернету? Яке майбутнє ЗМІ ви можете спрогнозувати? Свою думку обґрунтуйте. У висловлюванні використайте подані у вправі фразеологізми.

7. Коментар роботи студентів

8. Підсумок заняття:

Перепишіть, уставляючи пропущені літери. У виділених словах поставте наголос, обґрунтуйте написання літер а-о.

1. Сонце пром..нем г..рячим розтопило смуток неба (Б. Раєвський). 2. День, як б..гаття, тихо погаса (Д. Павличко). 3. Б..гряніло життя, ніби хмари в вишині над туманами трав (Б. Сосюра). 4. М..настир із в..сокої кручі заз..рає у води Десни (Б. Раєвський). 5. Жив у нас у селі к..зак Хмара; б..гатир був! Що було в нього поля, худоби та всякого добра! (Марко Бовчок). 6. І падала на шоломи ворожі б..гатиря пудова булава (М. Шевченко). 7. Ті руки, хоч міцні, та не к..ряві (Д. Павличко). 8. Без ґазди які там г..разди! (Народна творчість).

*Доберіть слова до диктанту, мета якого — перевірити знання орфограми «Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів».

9. Домашнє завдання: Уявіть, що вам запропонували стати головним редактором всеукраїнського журналу, присвяченого культурі спілкування. Доберіть для журналу назву. Розробіть рубрики, обміркуйте тематику статей. Напишіть вступне слово до читачів, у якому прорекламуйте нове видання. Чим такий часопис може зацікавити ваших однолітків?