Курсовая работа: Автоматизація та інтеграція інформаційних технологій у систему шкільних бібліотек району

Міністерство освіти і науки України

Курсова робота

Автоматизація та інтеграція інформаційних технологій у систему шкільних бібліотек району

Виконавець:

Чуєнко К.П.

Науковий керівник:

Скрипник М.І.

2009

Зміст

Вступ

Розділ І. Стан шкільних бібліотек на сучасному етапі

1.1 Стан бібліотечної справи в Україні

1.2 Мета і значення автоматизації шкільних бібліотек

Розділ ІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району

2.1 Створення шкільного медіацентру: проблеми і шляхи.

2.2 Довідково-інформаційне обслуговування: нові технології.

2.2.1 Для чого потрібна автоматизація?

2.2.2 Етапи впровадження засобів автоматизації

2.2.3 Типовий каталог шкільної бібліотеки – новий етап в автоматизації каталогізування.

2.2.4 Програмне забезпечення.

Висновки

Список скорочень

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми курсової роботи пов'язана з тим, що в наш час процес автоматизації пов’язаний не лише з виробничою, технічною і технологічною сферами діяльності людства, але і з інформаційним простором. В школі головним інформаційним центром є бібліотека. Вже складно уявити життя суспільства без таких понять як Інтернет, медіа засоби і т.д. Автоматизація найбільше торкнулася інформаційної сфери, тому що саме величезне перенасичення інформації у світі має потребу у швидкому пошуку, відборі й зберіганні, а так само в забезпеченні доступу до неї споживачів. Бібліотеки як основні інформаційні центри мають першими випробувати на собі процес автоматизації. Тим паче, що вітчизняна освіта і так вже дуже відстала в цьому плані від світових тенденцій і загального прогресу.

Автоматизація бібліотек дозволяє працівникам бібліотечної сфери позбутися від багатьох рутинних процесів, що забезпечило найбільш швидке, повне і якісне забезпечення користувачів інформацією, потоки якої з кожним роком (у наш час із кожною годиною) збільшуються.

Мета курсової роботи – розкрити сутність процесу автоматизації системи шкільних бібліотек району на сучасному етапі.

Для реалізації поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

1. Проаналізувати сучасний стан автоматизації бібліотек різних видів та статусів.

2. З’ясувати особливості автоматизації для шкільних бібліотек.

3. Окреслити основні шляхи інтеграції інформаційних технологій в систему шкільних бібліотек.

4. Розкрити проблеми створення шкільного медіацентру.

5. Визначити основні етапи автоматизації довідково-інформаційного обслуговування.

Об'єктом дослідження є процес автоматизації. Ми розглянемо один із елементів цього процесу, а саме автоматизацію освіти, зокрема шкільних бібліотек, що і є предметом дослідження.

Курсова робота складається із двох розділів.

У першому розділі зроблений загальний огляд стану автоматизації українських бібліотек загалом і в розрізі шкільних бібліотек зокрема.

У другому розділі окреслені конкретні шляхи автоматизації шкільних бібліотек. Розглядається два аспекти інтеграції інформаційних технологій в шкільні бібліотеки: створення шкільного медіацентру як основи роботи сучасної бібліотеки; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування, процес створення електронних каталогів у бібліотеці та основні етапи створення автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем. В цьому ж розділі визначені основні особливості використання різного програмного забезпечення, на основі якого створюються шкільні АБІС в Україні.

Розділ І. Стан шкільних бібліотек на сучасному етапі

1.1 Стан бібліотечної справи в Україні

В останнє десятиліття і в професійних колах, і в суспільній думці домінують дві протилежних тези про стан бібліотек.

Теза перша - бібліотеки в Україні гинуть.

Теза друга - бібліотеки в Україні активно розвиваються.

Навряд чи існують такі об'єктивні критерії й методи аналізу діяльності бібліотек, використовуючи які можна було б поставити короткий і зрозумілий усім діагноз тому, що ж, дійсно, відбувається сьогодні в наших бібліотеках?

Розвиток бібліотечної справи й бібліотечного обслуговування в Україні відзначений серйозними протиріччями – безсумнівними досягненнями в одних напрямках і втратами в інших, активізацією одних бібліотек і згасанням інших. Закономірно, що в нас є бібліотеки слабкі, умираючі, що не відповідають ніяким, навіть самим заниженим, вимогам. Зараз, коли припинилося регулярне фінансування, заповнювати фонди стало нема чим, єдиним рішенням проблеми став доступ до додаткових джерел інформації. Відбувається еволюція соціальної ролі бібліотек. Змінюються традиційні внутрібібліотечні технології, форми бібліотечного обслуговування населення, характер взаємодії з органами влади, різними соціальними групами. До традиційних функцій просвітительського характеру, збереження й збільшення культурної спадщини додаються функції інформаційних центрів, що надають доступ до національних та всесвітніх інформаційних мереж і банків.

Що відбудеться з бібліотеками в умовах інтеграційних процесів?

Крок за кроком, поступово наша країна входить в інформаційне суспільство. Це стосується не тільки самих великих федеральних і обласних бібліотек, але й міських і навіть сільських. Бібліотеки усе більше й більше насичуються технікою. Тут відчуваються різкі контрасти. На фоні передових технологій і розширення послуг у великих бібліотеках, багато бібліотек, особливо сільські, не мають навіть телефону, не говорячи вже про ПК, розмножувальну техніку, і вираз "Організація локальної мережі" звучить для їхніх співробітників незвично й лякаюче.

Донедавна позиції бібліотек як суспільного інституту здавалися непорушними й невразливими. Незважаючи на можливі недоліки в роботі конкретних книгосховищ, бібліотека як соціальний інститут була єдиною установою, що професійно займається збором, систематизацією, зберіганням і доведенням інформації до споживачів. Ця історично сформована монополія гарантувала бібліотеці міцне місце в традиційній системі інформаційних комунікацій: ні в якому іншому місці потенційний читач не міг одержати доступу до професійно обробленого й ретельно збереженого інформаційного масиву.

Інтернет-технології привели до ліквідації монополії бібліотеки на володіння даними в систематизованому вигляді. Різке підвищення ролі, а отже й вартості інформації привело до утворення величезного числа великих корпорацій і дрібних фірм, що виконують по суті традиційні бібліотечні функції стосовно до документів, представлених в електронному вигляді. Фірми, що спеціалізуються на інформаційному обслуговуванні, доставляють свій товар прямо на робочий стіл клієнта. Роблять це досить оперативно, у більшості випадків забезпечуючи високий ступінь повноти й ролевантності даних і належний рівень комфорту.

Перерозподіл функцій і відповідно ролей у системі інформаційних комунікацій, обумовлений технологічними реаліями часу, – процес об'єктивний і неминучий. Епоха, коли основний обсяг знань людства зберігався в друкованих документах, підходить до кінця. Це пояснюється такими споконвічними недоліками паперових видань як неможливість містити в собі всі види даних, включаючи анімацію, звук і відео, висока вартість їхнього виробництва й поширення, швидка застарілість і неможливість швидко актуалізувати матеріал.

Однак комп'ютерні технології й Інтернет відкрили нову сторінку і в розвитку бібліотек. Її співробітники не вправі відставати від рівня знань користувачів в освоєнні нових інформаційних технологій. Сучасні засоби автоматизації дозволяють знайти найкоротший шлях до змісту книги, зробити її більше доступною для читання і як наслідок ефективніше використовувати закладені в ній знання. Бібліотека як суспільний інститут має реальні шанси не тільки вижити, але й процвітати в інформаційну еру, якщо зробить невід'ємною рисою своєї діяльності роботу із цифровими масивами даних, що повинна вестися одночасно в декількох напрямках.

Перший пов'язаний з наданням читачам доступу до цифрових масивів, що існують за межами бібліотеки. Реалізація його пов'язана із забезпеченням читачам доступу до Інтернету і їхнє кваліфіковане консультування при пошуку інформації в кіберпросторі. У цьому напрямку простежується продовження ролі бібліотеки як інформаційного посередника в умовах, що змінилися. Другий напрямок включає надання в мережі власних даних і налагодження обслуговування користувачів через Інтернет. Ця лінія одержує втілення в створенні бібліотечних веб-серверів, з розміщенням на них корисної інформації, включаючи власні електронні каталоги й повні тексти документів у цифровому вигляді. До цього напрямку належить і розвиток системи електронної доставки документів, коли книги і періодичні видання із фондів бібліотек пересилаються віддаленому користувачеві на його вимогу в електронному вигляді.

Інакше кажучи, послуги реальних бібліотек у системі електронних комунікацій повинні бути затребувані й конкурентоспроможні в порівнянні з послугами, наданими чисто віртуальними інформаційними службами.

Отже, поняття "сучасна бібліотека" має широкий смисл. Її основна відмінність від "традиційної бібліотеки" у використанні нових методів бібліотечного обслуговування на базі інформаційних технологій. Але якщо великі бібліотеки вже досягли певних успіхів на цьому шляху, то малим, а надто сільським бібліотекам до цього ще дуже далеко.

1.2 Мета і значення автоматизації шкільних бібліотек

Навчальна бібліотека – найстарший тип бібліотечної установи. Протягом всього навчання вона є головним помічником учнів у підготовці і навчанні. Педагогічні працівники поспішають у бібліотеку за методичною літературою, консультаціями, новітніми публікаціями. Не слід забувати, що часто в селі шкільна бібліотека є єдиним джерелом для учнів знайти цікаву пізнавальну книжку для проведення змістовного дозвілля.

Економічна ситуація в країні порушила роками сформовану систему обслуговування. Сьогодні, коли централізоване комплектування майже не ведеться, назріла необхідність пошуку додаткових джерел фінансування та переходу бібліотек на нові технології забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Процеси впровадження засобів сучасної обчислювальної техніки й нових інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності в Україні інтенсивно просувається. У ході розвитку інтернет-технологій бібліотеки, як сховища знань і інформації, що є найважливішими факторами розвитку економіки, неухильно знижують свою значимість. Сьогодні бібліотеки в першу чергу мають орієнтуватися на користувача, а не тільки займатися формуванням своїх фондів. Це досить показова переорієнтація центрів ваги у внутрібібліотечній діяльності. Дійсно, в епоху повного централізованого фінансування і комплектування бібліотеки були переважно стурбовані тим, щоб одержати більше засобів і поповнити фонди непотрібною їм літературою, автоматично вважаючи, що вона потрібна читачеві.

У сучасних умовах грошей в сільській школі або немає, або дуже мало. Зазвичай мова йде лише про виживання школи (зарплата, опалення і т.д.). Централізовано надходить надзвичайно мало літератури, причому вибір її також від самої бібліотеки не залежить і мало орієнтований на її потреби. Тому "орієнтація на користувача" стає основою стратегії й тактики, як процесів комплектування бібліотечних фондів, так і обслуговування читачів. Останнє означає, що без автоматизації й при тому комплексної, не обійтися, оскільки тільки вона здатна забезпечити рішення завдань оптимального формування, використання й керування фондами, а також створити користувачам комфортні умови роботи з інформацією.

Автоматизація розуміється як застосування програмно-технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, частково або повністю звільняючих людину від виконання рутинних операцій у процесах збору, перетворення, передачі й використання інформації.

Метою автоматизації є підвищення продуктивності й ефективності праці, поліпшення якості інформаційної продукції й послуг, усунення одноманітних трудомістких і монотонних операцій.

Як і в інших сферах людської інформаційної діяльності, бібліотечній практиці властиві всі основні переваги автоматизації:

- усунення рутинних ручних операцій, неминучих при обробці інформації;

- істотне прискорення процесів обробки й перетворення даних;

- підвищення точності облікових і звітних даних;

- розширення можливостей організації й різнобічного використання інформаційних ресурсів за рахунок, зокрема, використання високоорганізованих структур даних і систем керування ними;

- вивільнення часу працівників для рішення творчих завдань.

Однак, у бібліотечні технології автоматизація вносить також ряд додаткових переваг, добре відомих всім працівникам автоматизованих бібліотек.

Бібліотека являє собою місце, що містить інтелектуальні цінності суспільства. Передача цих цінностей зростаючому поколінню є основним завданням школи. Отже, бібліотека відіграє надзвичайно важливу роль у навчально-виховній роботі навчального закладу. Автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів покликана вирішувати такі завдання, як полегшення бібліотечної праці, підвищення продуктивності, поліпшення обслуговування читачів.

Цілями автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів у бібліотеці також можуть служити:

- скорочення трудозатрат на виконання технологічних операцій, пов'язаних з комплектуванням, організацією й використанням фондів і БД, довідково-інформаційним обслуговуванням і інформаційним забезпеченням користувачів системи;

- розширення складу надаваних користувачам послуг, зокрема, шляхом включення в роботу бібліотек нетрадиційних для них послуг інформаційного забезпечення й довідкового обслуговування, пов'язаних з підготовкою, веденням і оперативним наданням фактографічної інформації;

- підвищення комфортності роботи користувачів, персоналу бібліотеки;

- розширення можливостей бібліотечного й бібліографічного обслуговування.

Бібліотеку давно перестали розглядати як стародавній будинок, у якому порошаться книжки. Отже, дійсно назріла необхідність зміни ролі бібліотеки, вона повинна перетворитися в центр інформаційного й комунікативного забезпечення людей.

Розділ ІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району

На жаль, впровадження нових інформаційних технологій у шкільні бібліотеки поки досить проблематично. Більшість сільських бібліотек на сьогоднішній день взагалі не мають комп'ютерів. Можна виділити два основних напрямки автоматизації шкільних бібліотек:

- забезпечення доступу користувачам (як учням, так і педагогам, а можливо навіть широкому загалу) до загальних пошукових систем в Інтернеті та створення шкільного медіацентру.

- формування й актуалізація бібліотечних інформаційних ресурсів, і в першу чергу електронних каталогів і об’єднання шкільних бібліотек району в локальну мережу для передачі даних між бібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;

2.1 Створення шкільного медіацентру: проблеми і шляхи

Сьогодні, в епоху глобальної інформатизації освіти, питання зміни системи роботи шкільних бібліотек стає особливо актуальним, тому що ні для кого не є секретом украй запущений стан цієї важливої інституції.

У пошуках рішення наболілої проблеми - що ж робити зі шкільними бібліотеками? - одні приходять до рішення трансформувати їх в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, а інші проповідують ідеї ліквідації шкільних бібліотек шляхом об'єднання їх з масовими бібліотеками, принаймні на селі.

Залишаючи осторонь ідеї ліквідації шкільних бібліотек як класу, розглянемо проблеми, що виникають у зв'язку зі спробами створення шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.

Досить цікаву думку з цього приводу висловив завідувач відділом комп'ютеризації Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.А. Сухомлинского, кандидат технічних наук Юрій Артемов. Він запропонував деякі можливі моделі й шляхи інформатизації шкільних бібліотек. Спробуємо стисло передати зміст даної праці.

Чи повинен бути комп'ютер у шкільній бібліотеці тільки засобом автоматизації праці шкільного бібліотекаря чи ж основою для створення шкільного інформаційного центра?

Знайти відповідь на це, здавалося б, елементарне питання зараз як ніколи актуально у зв'язку з масовим надходженням комп'ютерної техніки в школи України. На жаль, у шкільні бібліотеки ця техніка практично не потрапляє. Бібліотекарям приходиться доводити необхідність комп'ютеризації шкільних бібліотек, але не завжди це вдається, тому що задовільної відповіді на питання – навіщо шкільній бібліотеці комп'ютер – немає. Є думки.

Відповідно до одної з них, комп'ютер у шкільній, як і у всякій іншій бібліотеці, потрібний для автоматизації бібліотечних процесів: комплектування, каталогізації, книговидачі, адміністрування баз даних і т.п. При цьому головним вважається створення адекватної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС).

Що стосується спеціалізованого програмного й технічного забезпечення (комп'ютерів), то тут все ясно. Гірше йдуть справи з інформаційним забезпеченням. Якщо мова йде про велику університетську бібліотеку, то проблем з адаптацією програмного й створенням інформаційного забезпечення, як правило, не виникає. Але, якщо говорити про шкільну бібліотеку, де працює один бібліотекар, і то найчастіше на половину ставки, то проблеми можуть вирости до нездоланних розмірів.

Тож чи є автоматизація процесів бібліотечної діяльності в школах першочерговою? Адже досвід показує, що спочатку в умовах звичайної школи спроби автоматизації бібліотечної праці ведуть не до скорочення трудових витрат, а, навпаки, до їхнього стрімкого збільшення.

Відповідно до іншої думки, комп'ютер необхідний шкільній бібліотеці для організації в школі сучасного інформаційного центру. Це, в основному, пов'язане із двома аспектами.

По-перше, у світі з'явилися й широко поширюються навчальні посібники й матеріали на нових, так званих мультимедійних, носіях, де завдяки цифровому представленню інформації вдалося об'єднати текст, багату кольорову графіку й анімацію на CD і DVD-дисках. У шкільній практиці з'являються он-лайнові навчальні програми й усілякі тренажери. Учні із задоволенням користуються цими засобами для поглибленого вивчання шкільних предметів і індивідуального придбання необхідних навичок. Це підвищує мотивацію до навчання, сприяє реалізації нових парадигматичних змін у системі освіти: індивідуалізації й гуманізації процесу навчання.

По-друге, реалії сучасного світу вимагають, щоб кожен учень умів шукати й знаходити у світовому інформаційному просторі як можна більше повну інформацію з питання, що його цікавить, для того, щоб глибоко вивчити пропонований матеріал і виробити власну думку. Це в дорослому житті допоможе йому стати повноправним громадянином інформаційного суспільства.

Але й учитель повинен мати можливість доступу до світових інформаційних ресурсів. Він повинен уміти користуватися електронними каталогами великих публічних і наукових бібліотек, базами даних в Інтернеті. Для цього шкільні бібліотеки стають абонентами електронних каталогів великих бібліотек, підписуються на електронні журнали, телеконференції й бази даних. Інтернет і медіатеки в розвинених країнах давно вже стали невід'ємною частиною шкільної бібліотеки.

У цілому такі перетворення сприяють реалізації принципово нових шкільних технологій, ідей дистанційного навчання, відкритої і безперервної освіти, що отримують останнім часом широке поширення у світі.

Аналіз існуючого досвіду дозволяє виділити три основні моделі, відповідно до яких створюються бібліотечно-інформаційні центри.

- комп'ютерний клас і персональні комп'ютери в бібліотеці існують незалежно один від одного;

- комп'ютерний клас використовується в першій половині дня для проведення уроків, а в другій - як складова частина бібліотеки;

- у школі існує єдиний інформаційний центр - при бібліотеці.

Розглянемо ці три моделі детальніше.

Перша з них, назвемо її "радикальною", базується на використанні навчальних комп'ютерних класів у школі.

Відповідно до цієї моделі в школу надходить навчальний комп'ютерний клас і деяка кількість навчальних комп'ютерних програм на компакт-дисках. Все це хазяйство природним шляхом потрапляє в руки вчителя інформатики. Поступово довкола нього формується колектив ентузіастів-предметників, які готують власні комп'ютерні програми, досліджують інформаційний простір Інтернету в пошуках цікавих матеріалів, створюють власні бази даних, допомагають учням готувати реферати, роботи для участі в олімпіадах і конкурсах. Цей центр орієнтований на використання, головним чином, нових форм і нових джерел інформації. Шкільна бібліотека при цьому як би виноситься за рамки інформатизації. Учень або вчитель, що бажає отримати інформацію, природно звертається за нею в медіацентр.

Згодом виявляється, що учні цієї школи звикли до схоплювання поверхневої інформації, у них відсутні здібності систематично працювати з товстою книгою, а, отже, і глибокі знання.

У цій ситуації в школі виникнуть два інформаційних центри: один, вузько спеціалізований, при кабінеті інформатики, і другий - при бібліотеці, тобто по суті - жодного. Більш того, комп'ютерний клас у другій половині дня буде або простоювати, або буде переданий в оренду комерційній організації.

Друга модель, назвемо її "синтетичною" (так званий "шведський варіант"), призначена для нечисленних шкіл. Відповідно до цієї моделі навчальний комп'ютерний клас у першій половині дня використовується вчителями-предметниками для проведення уроків, а в другій - бібліотекою для індивідуальної роботи учнів.

Відповідно до другої моделі потрібно виділити для бібліотеки приміщення в безпосередній близькості від комп'ютерного класу - буквально за скляною стіною. Крім того, навряд чи директор школи віддасть таку чутливу сутність як комп'ютерний клас у руки одночасно двом хазяїнам: бібліотекареві й учителеві інформатики. Так що такий варіант, швидше за все, варто розглядати як тимчасовий і нежиттєздатний.

Третя модель, назвемо її "органічною", базується на інформатизації власне шкільної бібліотеки, на створенні в ній комп'ютеризованого читального залу, відповідних баз даних, виходу в Інтернет і системи електронної доставки документів.

Відповідно до цієї моделі предметні кабінети повинні оснащуватися такими комп'ютерними засобами, які пристосовані переважно для колективної роботи. Комп'ютеризований читальний зал бібліотеки, навпроти, повинен бути пристосований переважно для індивідуальної роботи учнів і вчителів. Це не означає, звичайно, що навчальні комп'ютерні класи предметних кабінетів не можуть бути використані вчителями для додаткових позаурочних занять. Точно так само комп'ютеризований читальний зал бібліотеки, може бути використаний для проведення уроків. Відповідно до цієї моделі шкільна бібліотека перетвориться в шкільний медіацентр, або шкільний бібліотечний інформаційний центр.

Головними перешкодами на шляху поширення цієї моделі в Україні є інерція, розкручена індустрія комп'ютерних класів і кадрові проблеми. У той же час аналіз доступної літератури дозволяє зробити висновок, що в США і Європі саме ця модель є переважною, а рішенню кадрових проблем присвячені зусилля численних асоціацій шкільних бібліотек.

Третій варіант є найбільш кращим. Він передбачає оптимальне використання персональних комп'ютерів у школі. Адже урок - це предмет колективної праці, а персональний комп'ютер тому й називається персональним, що він призначений винятково для індивідуальної роботи. Головне ж, на жаль, полягає в тому, що в Україні до цього варіанта ні психологічно, ні професійно не готові ні вчителі інформатики, ні бібліотекарі.

Тому варто очікувати, що в Україні в школах послідовно будуть застосовуватися всі ці моделі. Треба тільки, щоб зміни моделей відбувалися на принципах варіативності й толерантності. Щоб лише ступінь професійної й інформаційної готовності впливав на зміну моделей, і щоб ніякі особисті пристрасті й комерційні інтереси не перешкоджали природному ходу процесу.

2.2 Довідково-інформаційне обслуговування: нові технології

інформаційний шкільний бібліотека читальний зал

Ресурси соціальної інформації досить великі. Однак, одна з інформаційних, соціальних, економічних і культурних проблем полягає в тім, як знайти, одержати потрібну інформацію.

Іншими словами це проблема розриву між інформацією, що накопичується, і її використанням. При наявності в суспільстві багатьох мільярдів документів, мільйонів баз даних, людина часто не одержує відповіді на своє питання (запити, на які потенційно можна надати інформацію). Можна назвати різні причини, чому це відбувається: все зростаючий обсяг інформації, з якою важко впоратися, низький рівень технічної оснащеності бібліотек; слабка інформованість читачів, їх низька інформаційна культура (невміння сформулювати запит, здійснювати пошук і т.п.), а також недостатня кваліфікація бібліотечних працівників.

Діяльність, що забезпечує задоволення інформаційних потреб людей, є інформаційне обслуговування (інформаційний сервіс).

2.2.1 Для чого потрібна автоматизація?

Розвиток нових технологій в новому, постіндустріальному суспільстві, масове використання ресурсів Інтернет у повсякденному житті і навчанні привели до істотних змін як у уявленнях людей про навколишній світ, так і в освітній діяльності.

Інтенсивне впровадження інформаційних технологій в освіту багато в чому змінило напрямок обслуговування читачів: за останні десять років потреба в інформації на електронних носіях значно зросла. Тому необхідні нові підходи для організації довідкового обслуговування, переосмислення його місця й ролі в загальній структурі бібліотеки. Використання електронних каталогів дозволяє здійснювати швидкий пошук по кожному з елементів опису документа або їхніх комбінацій, а також виконувати складні читацькі запити.

Сьогодні інформація стає одним з основних продуктів діяльності людини. Традиційно користувачі звикли до думки, що в бібліотеці можна одержати будь-яку інформацію. Тепер, в умовах інформаційного перенасичення, бібліотеці усе складніше виконувати основні функції: фондоутворення, інформаційно-бібліографічне й абонементне обслуговування. Поліпшити збір, зберігання й забезпечення доступу до інформації бібліотека зможе тільки за умови зміни її технічного оснащення.

Впровадження інформаційних технологій у діяльність бібліотек приводить до значного збільшення доступу й реалізує основні критерії якості інформаційного обслуговування – повноту й оперативність одержання даних. Тому одним з найбільш перспективних напрямків розвитку бібліотек визнане використання електронних ресурсів: бази даних, у тому числі повнотекстові; організація віддаленого доступу; оптимізація електронних ресурсів довідково-пошукового апарату і т.п.

Наскільки ж необхідно обзаводитися обчислювальною технікою, і, взагалі, що нам можуть дати автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС)?

Найчастіше приводиться наступний аргумент – підвищення швидкості пошуку інформації. Насправді це не головне. Зрештою, у невеликому масиві даних шкільних бібліотек ручний пошук займає не занадто багато часу.

Більш істотні наступні можливості:

- одноразове введення даних і багатоцільове їхнє використання для пошуку документів, друку підібраної інформації, передачі масивів даних іншим школам, підготовки видань і т.д.;

- багатоаспектний пошук даних по різних ознаках і їхніх сполученнях без формування додаткових картотек і покажчиків;

- пошук у каталогах інших бібліотек і зведених каталогах, що здійснюється з дисплея свого комп'ютера;

- автоматизований облік і ведення статистики у всіх процесах, включаючи обслуговування читачів;

- надійне зберігання бібліотечних каталогів у декількох копіях;

- скорочення витрат на комплектування фондів і обробку вхідних потоків документів;

- розширення сфери послуг за рахунок залучення нових інформаційних джерел.

На практиці це означає виконання автоматизованої обробки нових надходжень у бібліотеку; звільнення співробітників від ряду рутинних робіт по підготовці картотек, видань, списків, звітної документації; створення бази даних про надходження; здійснення операцій по створенню й копіюванню тематичних архівів літератури. Завдяки автоматизації можна виконувати предметний пошук інформації із запитів читачів, обслуговування баз даних інформаційних і періодичних видань бібліотеки, ведення масиву бібліографічних описів журнальних статей, пошук записів по ключових словах, створення електронних довідників, контроль за виданою літературою: облік читачів і їхніх формулярів; автоматичний запис у формуляр читача виданої літератури; контроль строку повернення книг. А головне – забезпечення читачам своєї бібліотеки виходу у вітчизняний і світовий інформаційний простір.

Які ж саме функції шкільних бібліотек доцільно автоматизувати?

В АБІС звичайно виділяються наступні функціональні розділи:

- каталогізація, електронний каталог (ЕК), довідково-бібліографічне обслуговування;

- бібліографічне обслуговування на основі використання баз даних інших ЭК в Інтернеті;

- підсистема обслуговування читачів;

- комплектування, включаючи книгообмін;

- реєстрація періодичних видань і ведення відповідного ЭК;

- міжбібліотечний абонемент;

- автоматизована підготовка бібліографічних видань, включаючи каталожні картки;

- підсистема керування (облік, статистика, і т.д.).

Обмеженість фінансування змушує зробити вибір убік автоматизації найбільш важливих функцій. Як правило, бібліотека зупиняється, у першу чергу, на створенні ЕК з функціями комплектування і книгообміну.

Незважаючи на те, що впровадження комп'ютерних технологій – пріоритетний напрямок діяльності бібліотек, існує чимало проблем, пов'язаних з автоматизованим обслуговуванням споживачів. Найгостріша – недостача техніки й засобів на її придбання, а також співробітників для введення інформації. Сьогодні для підвищення ефективності інформаційно-бібліографічної діяльності необхідні висококваліфіковані кадри, які досконало володіють комп'ютерами.

Але наявність висококваліфікованих кадрів, оснащення бібліотек засобами автоматизованого пошуку, переробка, передача й поширення інформації уможливить підключення їх до національних і міжнародних банків і баз даних, що дозволить перетворити шкільні бібліотеки в справжні центри, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів споживачів на будь-якому рівні.

Соціальний аспект доступності інформації в цей час досить актуальний: більшість сільського населення не мають змоги користуватися Інтернетом; існують проблеми доступності інформації для соціально незахищених верств населення. Вільний доступ до інформації сприяє адаптації в суспільстві цих груп населення, вирівнюванню інформаційно-культурного потенціалу сільського та міського населення, конкурентоспроможності випускників сільських шкіл.

Створення нових поколінь обчислювальної техніки, постійне вдосконалення програмних продуктів, можливість перекладу традиційних джерел інформації на електронні носії, нові методи електронної передачі інформації в сполученні з гіпертекстом і можливістю графічного надання інформації, робота по створенню ЭК, a також досвід роботи в міжнародних інформаційних мережах через Інтернет визначили ряд нових тенденцій організації довідково-бібліографічного обслуговування, до яких можна віднести:

- розширення меж довідкового обслуговування за рахунок поступової інтеграції функцій пошуку інформації, надання повного тексту документа, оформлення замовлень і передачі заявок у служби міжбібліотечного абонемента й доставки документів;

- розширення можливостей обслуговування й надання графічної інформації, доступної в результаті перекладу на електронні носії фотографій, картографічних видань, рукописів, архівних матеріалів, спеціальних колекцій;

- підвищення оперативності обслуговування за рахунок переваг автоматизованого пошуку;

- розширення тимчасових рамок обслуговування, раніше обмежених режимом роботи бібліотеки, до 24 годинного доступу до електронних масивів у плині всього тижня в режимі віддаленого доступу;

- посилення навчальної функції в загальній структурі довідково-бібліографічного обслуговування, що пов'язане з необхідністю ознайомлення користувачів зі специфікою структури й пошукових можливостей різних баз даних, використання методів пошуку через інтернет-мережу в режимі віддаленого доступу.

У зв'язку з цим перед шкільною бібліотекою встає ряд завдань, від рішення яких залежать ефективність обслуговування. До першорядного можна віднести: уведення в експлуатацію мережного доступу; подальше навчання персоналу й активізацію діяльності бібліотекарів по освоєнню нових баз даних і пакетів прикладних програм.

2.2.2 Етапи впровадження засобів автоматизації

I. Автоматизація процесів вхідної обробки масивів документів (функції обробки документів, створення на поточних потоках бази даних, запису читачів). Масиви документів визначають види документів, для яких складаються записи (бібліографічні, про одиниці зберігання, про партнерів по книгообміну і т.д.). Кожний запис складається з набору елементів.

Способом зображення складу елементів кожного виду записів є формат. Його функція – кодування елементів записів. У бібліотечних системах багатьох країн використовуються формати типу MARC (формати машиночитаемої каталогізації) в різних модифікаціях. Розроблений також міжнародний комунікативний формат UNIMARC для обміну бібліографічними записами між бібліотеками різних країн. В АБІС нашої країни використовуються різні варіанти цих форматів, UKMARC, RUSMARC і UNIMARC.

II. Нарощування парку комп'ютерів і вибіркова обробка фондів документів для прискореного формування ЭК, службових і користувацьких баз даних. При цьому продуктивність обробки зростає в 2-3 рази й вище через відсутність необхідності роздруківки каталожних карток, використання кооперації в обробці ретроспективи з іншими бібліотеками.

III. Установка й освоєння засобів автоматизованого зовнішнього зв'язку, початок їхнього використання для рішення внутрібібліотечних завдань, початок підготовки потенційних користувачів до нових для них послуг і інформаційної продукції.

IV.Установка й використання засобів автоматизації на ділянках обслуговування читачів бібліотеки.

V. Обробка й впровадження комплексних організаційно-технологічних засобів забезпечення й керування роботою АБІС, відпрацьовування організації й технології виконання робіт персоналом системи й підготовка відповідних рішень і документації.

VI.Повномасштабне впровадження АБІС і його експлуатація.

VII.Розвиток АБІС.

2.2.3 Типовий каталог шкільної бібліотеки – новий етап в автоматизації каталогізування

Серед етапів створення АБІС слід особливу увагу звернути на створення електронного каталогу, оскільки цей процес для шкільних бібліотек має свої особливості, відмінні від бібліотек загального користування.

Стрімкий розвиток автоматизації бібліотечних процесів, створення електронних каталогів ставить перед бібліотечними працівниками нові завдання – запровадження технологій корпоративної каталогізації, методик запозичення бібліографічних записів із зовнішніх баз даних. Це дозволить уникнути дублювання процесів при створенні бібліографічних описів, скоротити затрати на обробку документів, забезпечить економію кадрових ресурсів і технічних засобів.

Особливо актуальні питання корпоративної каталогізації для шкільних бібліотек, які формують свої фонди переважно однаковими документами відповідно до щорічного "Переліку програм і підручників", рекомендованого Міністерством освіти і науки України для використання в середніх навчальних закладах. Безумовно, створення в Україні Центру корпоративної каталогізації з єдиною системою лінгвістичного та методичного забезпечення полегшить роботу шкільного бібліотекаря з навчальною літературою, сприятиме формуванню повноцінних каталогів. Таким прикладом є OCLC (США), LibWeb (Росія).

На регіональному рівні перші спроби вирішити ці питання зробила Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека (РОУНБ) ще у 2005 році. Підготовлений у 2004 році РОУНБ "Типовий каталог шкільної бібліотеки" (ТКШБ) звів до мінімуму ручні процеси бібліотечного працівника. Типовий каталог містить 1208 бібліографічних описів, записаних в інтерфейсі АРМ "Каталогізатор" програми ІРБІС, і надається в користування бібліотекам.

Створення повноцінних каталогів навчальної літератури дає можливість не лише зробити швидкий пошук необхідної інформації, але й оперативно відібрати літературу на вилучення відповідно до списку, який подає Міністерство освіти і науки України, зробити аналіз стану укомплектованості підручниками різної тематики бібліотек району чи окремої школи, відібрати і видрукувати список рекомендованої літератури за будь-якою темою, скласти рекомендаційний посібник нових надходжень тощо.

Приступити до створення ЕК з використанням ТКШБ, створеного РОУНБ можуть будь-які шкільні бібліотеки України, які мають автоматизоване робоче місце (АРМ) і на перший період демоверсію ІРБІС. Для зручності вона записана на CD-ROM і легко встановлюється. На допомогу бібліотекарю підготовлено інструкцію формування каталогів на основі ТКШБ. Практика показала, що в перший рік роботи можна успішно використовувати демоверсію (300 бібліографічних записів), адже щорічні надходження до шкільної бібліотеки в середньому складають до 100 назв, 500-800 примірників.

Зрозуміло, що запропоноване рішення є проміжним і потребують розвитку, але це перший крок у діяльності бібліотек на сучасному етапі. Та чи не найголовнішим в автоматизації бібліотечних процесів є подолання бібліотечними працівниками психологічних бар'єрів, розуміння того, що електронний каталог у бібліотеці – це завдання не майбутнього, а вже сьогодення.

2.2.4 Програмне забезпечення

І нарешті переходимо від теорії до практики. До вибору програмного забезпечення, яке в першу чергу повинне реалізувати наступні функції АБІС:

- обробку, зберігання бібліографічної й фактографічної інформації, її пошук по будь-яких елементах записів і їхніх сполучень;

- підтримку ієрархічних класифікацій і тезаурусів і використання зафіксованих у них значеннєвих відносин між пошуковими ознаками при тематичному пошуку;

- підготовку матеріалів для бібліографічних видань, добірок матеріалів у вигляді списків, фактографічних і бібліографічних записів, відсортованим по індексах якої-небудь класифікації й алфавіту;

- висновок даних про зайнятість екземпляра видання, здійснення замовлення одиниці зберігання читачем безпосередньо при роботі з ЭК з автоматичним формуванням читацької вимоги;

- фіксацію видачі й повернення одиниць зберігання з паралельною зміною даних про їхнє місцезнаходження й відомостей у читацькому формулярі про отримані документи;

- наявність довідкових текстів для ситуацій, які можуть викликати утруднення в користувача;

- уведення записів про документи, що замовляються, і облік надходження їх у бібліотеку;

- видачу результатів пошуку на екран і на принтер у прийнятій формі;

- завантаження даних з текстових файлів і вивантаження записів з бази даних у текстові файли;

- захист бази даних від несанкціонованого доступу;

- відновлення бази даних у випадку аварійної ситуації.

Кожна бібліотека вибирає найбільш підходяще для себе програмне забезпечення. Серед українських розробників найбільш відомі ПП "Політек-софт" (продукт "Бібліограф"), ЗАТ "УФД" (Бібліотека-УФД) та Харківський Національний університет внутрішніх справ (UNILIB). На російському ринку представлений значно ширший вибір розробок програмних комплексів: ГІВЦ (Головний інформаційно-обчислювальний центр), що виконав такі розробки АБІС, як " Ас-Бібліотека", "АБІС-Бібліофіл", "Бібліотека для сліпих"; Библиотека з природничих наук Російскої Академії наук ("SOLAR", "Сочі", "DIISKAT"); ГПНТБ Росії ("АС ГПНТБ", "ІРБІС" і ін.); "Відкриті бібліотечні системи" (РУСЛАН) та ін. Не слід залишати поза увагою і зарубіжних виробників (Франція, Ізраїль, бюро ЮНЕСКО та багато інших).

Комплекси програмних засобів складаються з модулів ПО (програмного забезпечення) автоматизованих робочих місць (АРМ). Тобто створюються АРМи, які забезпечують виконання наступних функцій: комплектування, обробка, обслуговування абонемента й ін. Залежно від обраного комплексу програмних засобів.

При виборі програмного забезпечення АБІС слід також звернути увагу на особливості шкільних сільських бібліотек, які відрізняють їх від інших видів бібліотек:

- невеликий книжковий фонд;

- розділення фонду підручників та іншої літератури;

- вся робота проводиться одним, часто некваліфікованим працівником;

- переважна повторюваність фондів у різних бібліотеках району.

Проведемо невеликий аналіз деяких вітчизняних АБІС.

Найпоширенішою серед українських бібліотек є російська система "ІРБІС". Система призначена для автоматизації традиційних бібліотечно-інформаційних технологій у малих і середніх бібліотеках. Дана система є досить функціональною, і забезпечує реалізацію майже всіх функцій, потрібних шкільним бібліотекам. Розробник даної АБІС має своє представництво в Україні, яке проводить підтримку свого продукту на всіх етапах його впровадження. До недоліків даної системи можна віднести надлишковість і складність освоєння для нефахівців, що є суттєвою проблемою для масового впровадження в систему шкільних бібліотек.

Система UniLib, розроблена Харківським науково-дослідним інформаційно-комп'ютерним центром Національного університету внутрішніх справ призначена для автоматизації бібліотечних процесів обслуговування читачів, а також комплектування, обліку та обробки літератури. Дана система відрізняється зручністю і простотою користування в поєднанні з повнотою функціональних можливостей. З недоліків системи слід зазначити деяку її недоробленість, зв'язану з прагненням авторів постійно удосконалювати своє творіння.

Система "УФД/Бібліотека", розроблена ЗАТ "Український фондовий дім", має забезпечити автоматизацію основних виробничих циклів: Каталогізація видань - облік фонду - аналіз стану фонду; реєстрація читачів та організацій МБА; пошук документів - замовлення - комплектація - видача - повернення. На жаль, дана система не дає можливості реалізувати багато функцій, специфічних для шкільних бібліотек, хоча і має деяку надлишковість в інших функціях.

Російська система "МАРК-SQL" (ЗАО НПО "Информ-система") свого часу широко впроваджувалась в мережу шкільних бібліотек Росії. Серед плюсів даного продукту можна відзначити те, що він спеціально розроблений для використання в шкільних бібліотеках, а отже якнайкраще підходить для використання в закладах освіти. Розробка супроводжується досить докладною інструкцією. Але є і значні недоліки: перший - підтримка даного продукту на Україні не проводиться, другий – система пристосована до російських стандартів, які не підходять для українських бібліотек. Аналогічний висновок можна зробити про ще одну російську розробку – "Шкільна бібліотека" (ООО "ФинПромМаркет – XXI").

ПП "Політек-СОФТ" займається розробкою програмного забезпечення для навчальних закладів України. Однією з розробок підприємства є пакет програм "Бібліограф", призначений для використання у бібліотеці навчального закладу. Головною його особливістю є простота та наявність необхідних бібліотекарям та читачам функцій. Пакет "Бібліограф" вирізняється серед інших подібних систем відсутністю функціональної та інформаційної надлишковості. Система дозволяє в короткий термін сформувати електронний каталог, організувати пошук та замовлення літератури читачами і розпочати реєстрацію видачі та повернення книг та періодики. Програми пакету мають зручну та детальну довідкову систему, яка допоможе швидко навчитись ефективно їх використовувати. Недоліком системи є те, що даний продукт не підтримує пошук у каталогах інших бібліотек і зведених каталогах району, хоча в останній версії програм з’явилася можливість побудови корпоративної мережі бібліотек-клієнтів ПП "Політек-СОФТ" за зразком "ІРБІС-Україна" з метою обміну бібліографічними описами.

Є й інші конкурентноспроможні АБІС, огляд яких може зайнняти багато часу. Конкретний вибір програмного забезпечення найкраще вирішувати безпосередньо школам, у кожному конкретному випадку відповідно до власних потреб і ресурсів. Проте, питання про спеціалізовану АБІС для шкіл постійно ставиться на порядок денний.

Завдяки впровадженню АБІС і наявності доступу до інформаційної мережі будь-яка бібліотека може стати віртуальною бібліотекою, тобто вона зможе не тільки надати інформацію про документи, але й тексти самих документів у машиночитаємому вигляді. Віртуальні бібліотеки, поєднуючись у єдину глобальну структуру – електронну бібліотеку району, будуть забезпечувати інтерактивний доступ будь-якому споживачеві до інформаційного ресурсу в будь-якій формі в будь-якому місці.

Отже, автоматизація бібліотечних процесів, створення локальної мережі, дозволяють максимально повно, оперативно, точно задовольняти інформаційні потреби читачів, підвищувати їхню інформаційну культуру - це і є основна мета будь-якої бібліотеки.

Висновки

Бібліотекам належить важлива роль у процесі навчання – роль інтелектуальних посередників, які відбирають, організують, зберігають інформацію й забезпечують до неї доступ.

Використання традиційних форм поширення інформації сьогодні не може забезпечити необхідного рівня бібліотек. Бібліотеки мають активно вивчати й впроваджувати нові технології, які дозволяють значно підвищити інформаційний статус бібліотеки.

Найбільша роль у цей час приділяється розвитку нових інформаційних технологій, заснованих на використанні можливостей обчислювальної техніки й комп'ютерних мереж. Одним з найважливіших завдань шкільної бібліотеки в таких умовах є створення автоматизованої системи інформаційного забезпечення навчального процесу, тобто надання необхідної інформації учням, викладачам як на друкованих, так і на інших видах носіїв. У сучасних умовах основою такої системи є новітні комп'ютерні інформаційні технології, які широко впроваджуються в традиційні бібліотечні процеси.

Бібліотека повинна стати не тільки джерелом ідей, думок, технологій у вигляді журналів, дисертацій, книг, каталогів і ін., але й автоматизованим інформаційним центром, що обслуговує користувачів у локальному й мережному режимах, центром впровадження нових інформаційних технологій, творцем власних баз даних і комплексів автоматизованих послуг завдяки розробці й впровадженню АБІС.

Існує два основних напрямки автоматизації шкільних бібліотек:

- створення шкільного медіацентру із забезпеченням широкого доступу користувачам до загальних пошукових систем в Інтернеті.

- введення АБІС, на основі яких будуть створюватися електронні каталоги і об’єднання шкільних бібліотек району в локальну мережу для передачі даних між бібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;

Зрозуміло, через недостачу фінансових засобів цей процес буде проходити поступово, накопичуючи досвід і створюючи електронний масив документів. Але це єдиний шлях для виживання шкільних бібліотек в умовах стрімкого зростання об’ємів інформації і посилення значення оперативності пошуку.

Список скорочень

АБІС - автоматизована бібліотечно-інформаційна система

АРМ - автоматизоване робоче місце

ББК - бібліотечно-бібліографічна класифікація

БД - база даних

ЕК - електронний каталог

ІРБІС - Інтегрована библиотечно-інформаційна система, що розвивається

МБА - міжбібліотечний абонемент

ПК - персональний комп'ютер

ТКШБ – типовий каталог шкільної бібліотеки

Список використаної літератури

1. Андрєєва И.А. На порозі радикальних змін.- // Бібліотека.- 2004.-№1.-с. 49-52.

2. Бібліотечна справа: Термінологічний словник.- 3-е изд.- М., 1997.-168с.

3. Бібліотечні програми в Україні // http://www.idea.com.ua/forum/viewtopic.php?t=24

4. Бєляєва И.Р., Самойлова Л.І. Бібліотека вузу - центр поширення знань, духовного й інтелектуального спілкування // Університетська книга. -2006.-№6.-С. 31-34

5. Довідник бібліотекаря /Під. ред А.Н. Ванеева, В.А. Минкиной.- Спб.: Изд-У Професія, 2000

6. Довідник бібліографа /Наук. ред. А.В. Ванеев, В.А. Минкина.- Спб., Професія, 2003.- 560с.

7. Волкова Т.И., Ермикова Л.В. Комп'ютерні технології в бібліотеці // Університетська книга. - 1995. - № 12

8. Воройский Ф.С. Розробка засобів організаційно-технологічного забезпечення АБИС // НТВ. - 2001. - № 9. - С. 71-86

9. Гончаров М.В. Нові інформаційні технології, як новий шанс для бібліотек // НТВ. - 1998. - № 2

10. Гуро Е.Н. Працювати з новими технологіями // Мир бібліографії.-2005.-№ 2. - С. 50-51

11. Євстигнєєва Г.А. Інтернет для роботи бібліографа // НТБ.- 2001. - № 11.- С. 23-28

12. Забєліна Н.А. Бібліотека нового тисячоріччя: принципи й форми роботи //НТБ.-2001.-№ З.-С. 30-36

13. Каптерев А. Від комп'ютерної грамотності – до комп'ютерної культури.//Бібліографія.- 1998.- №5.- с. 3-8

14. Кожевникова Е.С. Інформатизація бібліотек: проблеми й перспективи. Соціально психологічний аспект // НТБ.-2001.-№ 10.-С. 34-38

15. Комин К.К. Інформаційна цивілізація: майбутнє або реальність //Бібліотекознавство.-2000.-№ 6.-С. 34-43

16. Лавренова О.А. На шляху до електронної бібліотеки // НТБ.-2001.-№ 2.-С. 85-90

17. Ленский Б.В. Електронне видання, електронна бібліотека, електронний каталог // Бібліографія.-1999.-№ 5.- С. 140-145

18. Маркова В. Розставання без сліз // Бібліотека. - 2002.-№ 1 .-С. 38-39

19. Маршак Б.І. Універсальний підхід до автоматизації бібліотек // НТБ.-1999.-№ 1.-С. 99-106

20. Мелентьєва, Ю.П. Сільська бібліотека: проблеми розвитку й перспективи: Науково-методичний посібник. - М.:Видавництво Либирея, 2003.- 96с.

21. Михнова, І.Б. Бібліотека як інформаційний центр для населення: проблеми і їхнє рішення. Практичний посібник.- М.:Видавництво Либерея, 2000.- 128с.

22. Новосьолова, О.Е. Професійний успіх – якісне обслуговування // Світ библиографії- 2002.-№2.- с. 43-44

23. Рощин А.Л. Автоматизація бібліотек на сучасному етапі. - М., 2006

24. Свислий А.И. Вступаємо в електронну еру // Мир бібліографії.-2000.- № 6,-С. 14-19

25. Типовий каталог шкільної бібліотеки - новий етап в автоматизації каталогізування // http://www.idea.com.ua/forum/viewtopic.php?t=198

26. Фонотов М. І з'явиться всесвітня бібліотечна система. - // Бібліотека.-2003.-№2.-с. 9-11.)

27. Юрій Артемов. Навіщо шкільній бібліотеці комп’ютер? // http://www.idea.com.ua/forum/viewtopic.php?t=130