![]() |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Главная Рефераты по международному публичному праву Рефераты по международному частному праву Рефераты по международным отношениям Рефераты по культуре и искусству Рефераты по менеджменту Рефераты по металлургии Рефераты по муниципальному праву Рефераты по налогообложению Рефераты по оккультизму и уфологии Рефераты по педагогике Рефераты по политологии Рефераты по праву Биографии Рефераты по предпринимательству Рефераты по психологии Рефераты по радиоэлектронике Рефераты по риторике Рефераты по социологии Рефераты по статистике Рефераты по страхованию Рефераты по строительству Рефераты по таможенной системе Сочинения по литературе и русскому языку Рефераты по теории государства и права Рефераты по теории организации Рефераты по теплотехнике Рефераты по технологии Рефераты по товароведению Рефераты по транспорту Рефераты по трудовому праву Рефераты по туризму Рефераты по уголовному праву и процессу Рефераты по управлению |
Курсовая работа: Технічна експлуатація дорожніх машинКурсовая работа: Технічна експлуатація дорожніх машинВведення Високоефективна робота на дорожньому будівництві неможлива без досконалої організації управління усіма технологічними процесами. Однією із складових частин такої системи є і система управління машинними парками. З розширенням об’ємів будівництва автомобільних шляхів ця складова системи управління набуває все більшої актуальності. Підвищення ефективності використання БДМ являє собою одну з основних задач експлуатації, бо в цьому закладені значні резерви зросту темпів будівництва автомобільних шляхів. У проекті запропоновано варіант підприємства, яке призначене для виконання робіт по обслуговуванню та експлуатаційним ремонтам будівельно-дорожніх машин (БДМ) в умовах здійснення будівництва доріг. Розділи проекту включають у себе розрахунки програми підприємства та головного виробничого корпусу з ділянками, які забезпечують необхідні умови щодо ефективного обслуговування машин. Передбачені також і пересувні засоби обслуговування, які є обов’язковою складовою частиною системи обслуговування БДМ. У проекті виконані розрахунки загальної потреби підприємства у паливо-мастильних матеріалах, устаткуванні, виробничих та допоміжних площах. Запропонована також схема генерального плану усього підприємства із урахування специфіки роботи БДМ. Виконані розрахунки енергоносіїв, які необхідні для ефективної діяльності спроектованого підприємства. 1. Коротка характеристика об’єкту Згідно із завданням, підприємство знаходиться у Кіровоградській області. Календарна тривалість будівельного сезону для земельних робіт Початок будівельного сезону 16 квітня Закінчується 22 листопада Кількість святкових днів, Тсвят 7 дн. Кількість вихідних днів, Тв 43 дн. Кількість календарних днів роботи у році, Тк 252 дн. Простої з атмосферних умов, Татм 11 дн. Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн. Календарна тривалість будівельного сезону для дорожніх робіт Початок будівельного сезону 06 квітня Закінчується 30 жовтня Кількість святкових днів, Тсвят 7 дн. Кількість вихідних днів, Тв 29 дн. Кількість календарних днів роботи у році, Тк 208 дн. Простої з атмосферних умов, Татм 11 дн. Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн. Календарна тривалість робіт для машин які працюють цілий рік Початок будівельного сезону 01 січня Закінчується 31 грудня Кількість святкових днів, Тсвят 9 дн. Кількість вихідних днів, Тв 52 дн. Кількість календарних днів роботи у році, Тк 365 дн. Простої з атмосферних умов, Татм 20 дн. Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн. 2. Розрахунок виробничої програми підриємства 2.1 Розрахунок кількості робочих змін для машин, які виконують земляні роботи Трз = (Тк – Тсвят – Тв – Торг – Татм – Тп – Тобс) ·Кзм , Трз = (252 – 7 – 36 – 6– 11 – 9 – 28) ·1,55 =239 змін, деТк – кількість календарних днів у будівельному сезоні; Тсв – кількість святкових днів; Твх – кількість вихідних днів; Торг – розрахункове число простоїв з організаційних причин. Торг = 0,03·(Тк-Тсв-Твх), дн. Торг = 0,03·(252-7-36) = 6 дн. Татм – простої по атмосферних умовах, дн.; Тп – час витрачений на перебазування, дн.; Тобс – період перебування машини в обслуговуванні, дн.; Тобс = 0,15·(Тк-Твих-Тсв-Татм-Торг), дн Тобс = 0,15·(252-43-6-11) = 28 дн Кзм – коефіцієнт змінності, Кзм = 1,55. 2.2 Визначаємо середньодобовий наробіток дорожньо-будівельних машин
- для земляних
робіт ( - для машин, які
працюють цілий рік ( 2.3 Розрахунок кількості робочих змін для машин які виконують дорожні роботи Трз = (208-7-29-5-10-9-24) ·1,5 = 186 зм. Торг = 0,03·(208-7-29) = 5 дн Тобс = 0,15·(208-29-7-11-5) = 24 дн 2.4 Розрахунок кількості робочих змін для машин які працюють цілий рік
де
де
2.5 Фактичний наробіток БДМ на протязі року де де
де
Екскаватор ЕТ-16 Асфальтоукладчик ДС-181 Бульдозер Б-10
Коток ДУ-16
Автогрейдер ГС-14
Цепний екскаватор ЕЦУ-4150 Баражна машина ЕЦУ-150
Кран КТА-28 Комбінована машина МД-5321
Автогудранатор ДС-142
Автобетонозмішувач СБ-92
2.6.1 Розраховуємо коефіцієнт переходу від року до циклу де
Для ДС-181 Тц = 6000 Кц = 0,1985 Для ГС-14 Тц = 7000 Кц = 0,216 Для СБ-92 Тц = 4800 Кц = 0,25 Для ЕТ-16Тц = 9000 Кц = 0,164 Для Б-10 Тц = 6000 Кц = 0,248 Для ДУ-16Тц = 5000 Кц = 0,306 Для ЕЦУ-4150 Тц = 6000 Кц = 0,231 Для ЕЦУ-150 Тц = 6000 Кц = 0,235 Для КТА-28 Тц = 5000 Кц = 0,275 Для МДК-5321 Тц = 300000 Кц = 0,083 Для ДС-142 Тц = 300000 Кц = 0,094 2.7 Річна кількість ТО, ремонтів і загальна трудомісткість. Розрахунок наведений у розрахунковій таблиці 2.1 Таблиця 2.1 Річна кількість ТО, ремонтів та загальна трудомісткість
Трм=60%*Тр+11%*(60%*Тр)=106473 чол-год Трудомісткість, що припадає на стаціонарні майстерні =70%*Тр=111909 чол-год Трудомісткість, що припадає на пересувні майстерні =30%*Тр= 47961 чол-год 2.8 Визначимо наробіток машин у маш.-год. на початок розрахункового року з початку міжремонтного циклу
2.9 Розрахунки ТО і Р кожного виду, що повинні бути проведені у плановому році для відповідної машини Використовуючи дані табл. 2.2, виконуємо розрахунки по формулі
де Нф – фактичний наробіток машини на початок планового року з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду ТО , Р чи з початку експлуатації; Тп – періодичність виконання відповідного виду ТО чи Р; Кп – кількість усіх видів ТО і Р з періодичністю, більшою ніж періодичність виду, по якому ведеться розрахунок; Тр – наробіток, що планується на розрахунковий рік. Для Асфальтоукладчика ДС-181
Для бульдозера Б-10 Нф=25
Нф=43
Для катка ДУ-16 Нф=30%
Нф=60%
Для крана КТА-28 Нф=40%
Для автобетонозмішувача СБ-92
Для баражної машина ЕЦУ-150
Для екскаватора ЕТ-16
Для цепного екскаватора ЕЦУ-4150
Для
Для автогрейдера ГС-14 Для
Для
Для комбінованої машини МДК-5321
Для
Для автогудранатора ДС-142 Для
Для
Приймаємо 6 будівельний дорожній машина ремонт 3. Розрахунок основного виробничого корпусу Дійсний річний фонд часу роботи виробничого робітникаРозрізняють номінальний і дійсний фонди робочого часу, що визначають для робітників і устаткування. Номінальний фонд часу робітника визначається
Дійсний фонд часу робітника, на відміну від номінального, враховує дні відпустки, втрати часу через хворобу й інші причини:
де Дпр, Дпп – кількість святкових і передсвяткових днів (Дпр=11, Дпп = 8); Дот – кількість днів відпустки для даної спеціальності; tcм – тривалість зміни в передсвяткові дні (tcм =5 ч);
( 3.1 Розрахунок чисельності виробничого персоналу Таблиця 3.1 Розподіл трудомісткості робіт і персоналу
Сумарна кількість робітників є сумою чисельності робітників на кожній ділянці Рв = ∑Рвi Рв = 92 робітників а) пост ТО і Р Рв1 = 31974/1766 =18,01 приймаємо Рв1 = 18 робітників б) механічна ділянка Рв2 =39967/1766 =22,63 приймаємо Рв2 = 23 робітників в) ковальське відділення Рв3 = 11191/1766 =6,33 приймаємо Рв3 = 6 робітників г) зварювальне відділення Рв4 = 23980,5/1766 =13,6 приймаємо Рв4 = 14 робітників є) Мідницько-бляхарське Рв6 =4796/1766 =2,71 приймаємо Рв6 = 3 робітників ж) Шиномонтажне відділення Рв7 = 7994/1766 =4,52 приймаємо Рв7 = 5 робітників з) відділення ремонту гідрообладнання Рв8 = 23980,5/1766 =13,57 приймаємо Рв8 =14 робітників і) відділення ремонту паливної апаратури Рв9 =15987/1766 =9,05 приймаємо Рв9 =9 робітників Кількість тупикових універсальних чи спеціалізованих постів ТО та поточних ремонтів
Приймаємо 4 постів де Кн - коефіцієнт, що враховує нерівномірне надходження ремонтного фонду на пости (Кн= 1,2); Ксм - коефіцієнт змінності відділення; де Коефіцієнт використання постів приймають: для постів ТО Кількість постів поточної лінії де
Розрахунок ритму ТО Так як 4. Розрахунок МТО Кількість персоналу на пересувних майстернях розраховується , виходячи з того, що пересувні станції працюють теж за 6-ти денним графіком роботи на тиждень. Приймаємо 7 де
Приймаємо 8 Розрахунок відстані на якій доцільно використовувати МТО де
за отриманим показником обираємо МТО на базі ЗИЛ-131 4.1 Розрахунок річного фонду устаткування та його кількості Устаткування працює в одну зміни по шестиденному графіку у тиждень Номінальний фонд часу устаткування Фну1 = (Тк – Тсв - Твх ) =(365 – 11 – 52)*6,67=2014,34 год Дійсний фонд часу устаткування визначаєтьсяФд.у1 = Фн.у1 ηу,=2014,34*0,85=1712,19 год приймаємо 1712 год Устаткування працює у двів зміни по шестиденному графіку у тиждень Номінальний фонд часу устаткування Фну2 = (Тк – Тсв - Твх )tзм =(365 – 11– 52)*6,67*1,5=3021,5 год Дійсний фонд часу устаткування визначаєтьсяФд.у2 = Фн.у2 ηу,=3021,5*0,85=2568 год приймаємо 2568 год де ηу – коефіцієнт використання устаткування, що враховує його простої у ремонті (для металорізальних і деревообробних верстатів ηу = 0,85...0,9; для ковальсько-пресового устаткування й устаткування для зварювання і різання металу -ηу = 0,9...0,95; для складальних стендів і устаткування без механічного приводу ηу = 0,98...1). Кількість штатних робітників виробничих відділень
Явочна, чи технологічно необхідна, кількість робітників
Тепер можна визначити необхідну кількість основного устаткування Розрахункова кількість устаткування по цехам і відділенням наведена у таблиці 4.1. Таблиця 4.1 Розрахункова кількість основного устаткування
5. Пост ТО і Р 5.1 Визначимо розрахункову кількість обладнання Приймаємо 16
5.2 Механічна ділянка Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 22 де nст - загальна кількість верстатного устаткування; Кількість верстатного устаткування механічного відділення, що відрізняється високим ступенем використання верстатного парку, розраховують за формулою Тм.від - загальна річна трудомісткість механічного відділення. Токарні 22·0,48 = 10,56 приймаємо 11 ст. Фрезерні 22·0,12 = 2,64 приймаємо 3ст. Шліфувальні 22·0,10 =2,2 приймаємо 3 ст. Заточувальні 22·0,08 = 1,76 приймаємо 2 ст. Свердлильні 22·0,1 = 2,2 приймаємо 2ст. Приймаємо = 22ст.
5.3 Ковальське відділення Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 6
5.4 Зварювальне відділення Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 13
5.5 Мідницько-бляхарське Визначимо розрахункову кількість обладнанняприймаємо 3
5.6 Шиномонтажне відділення Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо 4
5.7 Відділення ремонту гідрообладнання Визначимо розрахункову кількість обладнання приймаємо = 13
5.8 Відділення ремонту паливної апаратури Визначимо розрахункову кількість обладнання Приймаємо 9
6. Визначення площ виробничих приміщень і складів 6.1 Визначення площ виробничих приміщень та складів Площа виробничих приміщень Розрахунок площ ведемо по формуліSвп = Sоб · Кпр де Кпр– коефіцієнт щільності розміщення устаткування, Sоб – площа, що займає обладнання. Площі виробничих приміщень розраховуються з даних, що наведені у таблицях по кожній ділянці чи відділенню. Результат розрахунку необхідно відкоригувати згідно будівельних норм для будівель. Площі відділень, у яких роботи виконують на постах, як правило, визначають по габаритах машин для постів ТО і Р
Із умови приймаємо 108 м2 6 х 18 Площа механічної ділянки
Площа ковальського відділення
Площа зварювальної ділянки
Площа мідницько-жорстяницького відділення
Площа шино монтажного відділення
Площа відділення ремонту гідрообладнання
Площа відділення ремонту паливної апаратури
Результати розрахунків наведені у таблиці 6.1. Таблиця 6.1 Площі виробничих приміщень
Розрахуємо загальну площу виробничого корпусу. Вона складається із площі виробничих приміщень, а також приміщень складів, адміністративних і побутових приміщень. 6.2 Площі складських приміщень визначаються по укрупнених нормах питомої площі на одну машину де
6.3 Площі складських приміщень приймаємо у розмірі 25% від виробничих площ Склад масла 0,3 · 161 = 48,3 м2; Склад гуми 0,25 · 117= 29,25 м2; Склад матеріалів, запасних частин і агрегатів 0,5 · 161= 80,5 м2; Інструментально-роздавальна 0,15 · 161 = 24,15 м2; Такелажна 0,25· 6= 1,5 м2. Орієнтовано розміри складських приміщень приймаємо 12 х 18, тобто 216м2 6.4 Площі побутових приміщень приймаємо у розмірі 15% від виробничих площ Sпоб = 0,15·Sвп Sпоб = 0,15·1008 = 151,2 м 6.5 Площі адміністративних приміщень приймаємо у розмірі 6% від виробничих площ Sадм = 0,06·Sвп Sадм = 0,06·1008= 60,48 м 6.6 Площі адміністративно-побутового корпусу Sапк = Sпоб + Sадм =144 + 36 = 180 м2 . Найближчий стандартний розмір будівлі тоді буде 12 х 18 = 216 м2 . 6.7 Площа стоянок
де, ni – кількість машин; Fi – горизонтальна проекція однієї машини; 6.8 Кількість стоянок
де, Аі – кількість машин в парку; Хто – кількість машин одночасно перебувоючих на ТО; Хпр – кількість машин одночасно перебувоючих на ПР; Хкр – кількість машин одночасно перебувоючих на КР
7. Розрахунок необхідної кількості паливо-мастильних матеріалів Кількість палива розраховується таким чином: Qп = де
Кількість мастильних матеріалів та бензину розраховуються у відсотках до витрат основного палива: моторних масел – 5%, бензину – 10%. Трансмісійне – 1%, гідравлічне - 1,5%, пластичні змазки – 1%. Таблиця 7.1 Кількість основного палива для машин парку
Кількість дизельного пального на рік – 2127980,5кг Кількість бензину на рік – 212798,05кг Qб = Qп·0,1 = 2127980,5·0,1 = 212798,05кг Кількість моторних масел – 106399,025 кг Qм = Qп·0,05 = 2127980,5·0,05 = 106399,025 кг Кількість трансмісійного масла – 21279,805 кг Qтр = Qп·0,01 =2127980,5·0,01 = 21279,805 кг Кількість гідравлічного масла – 31919,7 кг Qгм = Qп·0,15 = 2127980,5· 0,015 =31919,7 кг Кількість пластичних змазок – 21279,805 кг Qсм = Qп·0,01 = 2127980,5·0,01 = 21279,805 кг Річна потреба у паливо-мастильних матеріалах по кварталах наведена у таблиці 4.2. Запас матеріалів розраховуємо на 15 днів роботи машин:
Запас ПММ на 15 днів: Кількість бензину на 15 днів: Qб = Qп·0,1 = 286821·0,1 = 28682,1кг Кількість моторних мастил : Qм = Qп·0,05 = 286821·0,05 = 14341,05 кг Кількість трансмісійного мастила: Qтр = Qп·0,01 = 286821·0,01 = 2868,21кг Кількість гідравлічного мастила: Qгм = Qп·0,15 = 286821· 0,15 = 43023,15 кг Кількість пластичних змазок: Qсм = Qп·0,01 = 286821·0,01 = 2868,21кг таблиця 7.2 Річна потреба у ПММ для парку машин
7.1 Вибір місткостей під ПММ По результатам розрахунків, підберемо кількість місткостей для складу ПММ. Кількість ємностей для дизельного палива вибираємо: Км = 20 по 15000 м3 . Кількість ємностей для бензину вибираємо, враховуючи, що марки бензину можуть бути різні у поставників: Км = 8 по 3000 м3 . Кількість ємностей для моторних масел вибираємо кадки по 250 кг: Км = 50 по 250 кг. Кількість ємностей для трансмісійних масел вибираємо кадки по 250 кг: Км = 10 по 250 кг. Кількість ємностей для гідравлічних масел вибираємо кадки по 250 кг: Км = 170 по 250 кг. Кількість ємностей для пластичних смазок вибираємо кадки по 250 кг: Км = 10 по 250 кг. 7.2 Розрахунок паливозаправників Приймаємо 3 де – Nзi – середньорічна кількість однотипних машин, які заправляються на місті їх використання за допомогою паливозаправників; ηui – коефіцієнт використання однотипних машин; tзап – тривалість заправки однотипної машини (10 літрів – 1 хв); φзі – кількість заправок однотипних машин за день (1-2); tсм – продовження робочої зміни; tзап - продовження заповнення цистерни паливозаправника на складі (25-30хв.); L – середня відстань пересування паливозаправника за зміну; V – середня швидкість пересування паливозаправника за зміну; Ксм – коефіцієнт змінності; η – коефіцієнт використання машини за часом. 7.3Потрібність в засобах транспортування
Приймаємо 1 засіб транспортування (тягач з трейлером). де
Ксм – коефіцієнт змінності;
8. Розрахунок енергопостачання підприємства Необхідний обсяг електроенергії можна розрахувати двома засобами: за укрупненими нормами, виходячи з чисельності робітників на підприємстві, з урахуванням усіх споживачів на підприємстві. 8.1 За укрупненими нормами Нл = 0,14 · Тр · Кл /100· Кпер, де 0,14 – норма витрат енергії на 100 людей, кВт. Кпер – коеф. переробки норм, (Кпер 1,1 ... 1,4) , приймаємо = 1,25. Нл = 0,14 · 2040 · 80 /100· 1,2 = 190,4 кВт. 8.2 Витрати споживачами Qел = Нл · Тфу · Кп = 190,4 · 2014 · 0,5 = 91732,8 кВт/рік де Нл – сумарна потужність споживачів; Кп – коеф. Попиту (0,4. . . 0,6); Тфу – річний фонд роботи устаткування, приймемо = 2014 год. 8.3 Витрати на освітлення виробничих площ де, f – питома витрата електроенергії на висвітлення ( 12 – 15 Вт /м ), для висві- тлення площ території приймають ( 0,5 Вт ); F – освітлювана
площа, Тосв – освітлюване навантаження за рік ( 2200 год. При двозмінній роботі ); Кс – коеф. Втрат потужності в мережі ( 1,05 – 1,1 ); 8.4 Необхідна потужність трансформатору де, N – споживана потужність; Кс – коеф. утрат потужності в мережі ( 1,05 – 1,1 ); Пс – сумарна потужність силових споживачів, кВт; cos( Пвн – сумарна потужність для внутрішнього освітлення, кВт; Кзовн – коеф. попиту для зовнішнього освітлення ( 0,9 – 1 ); Пзовн – сумарна потужність для зовнішнього освітлення, кВт; Для даного споживача приймаємо трансформатор потужністю 300 кВт. 8.5 Витрати води
де, n = 161 машин Витрати води з безупинною проточною водою де,
Перелік посилань 1. Шелюбський Б.В., Ткаченко В.Г. Технічна експлуатація дорожніх машин. Довідник. М: Транспорт, 1986. 2. Зеленкою Г.І., Колясинський Б.С. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М: Вища школа. 1979. 3. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту з дисципліни “Експлуатація дорожніх машин”. Склав: Дехніч Ю.В., Разарьонов Л.В., Істомін В.П. Харків: ХНАДУ, 2004. 4. Максименко А.Н. Эксплуатация строительных и дорожных машин: Учеб. Пособие. – Мн.: Выш. шк., 1994 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|